Підпишіться на 
Роботодавець вправі встановити для працівника, при прийнятті його на роботу випробувальний термін (ст. 26 КЗпП).
Випробувальний термін встановлюється з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Як НЕ треба встановлювати випробування
У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Передбачений законодавством термін випробовування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. (ст. 27 КЗпП України)
⚡⚡⚡ Встановлення працівнику випробування на безоплатній основі законодавством України не передбачено. Тобто, праця найманої особи у період випробувального терміну має оплачуватися роботодавцем в обов’язковому порядку.
При прийнятті працівника на роботу з випробувальним терміном, суб’єкт господарювання зобов’язаний укласти з ним трудовий договір згідно зі ст.21 КЗпП України.
Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації, фізичною особою — підприємцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою та підпорядковуватися внутрішньому трудовому розпорядку. Натомість власник підприємства, установи, організації, фізична особа — підприємець зобов’язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати гідні, здорові та безпечні умови праці.
Працівник не може бути допущений до роботи на умовах випробувального терміну без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення до територіального органу Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу.
Категорії осіб, для яких випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється:
- особи, котрі не досягли вісімнадцяти років;
- молоді робітники після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
- молоді спеціалісти після закінчення вищих навчальних закладів;
- особи, звільнені у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- особи з інвалідністю, які направлені на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
- особи, обрані на посаду;
- переможці конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
- особи, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
- вагітні жінки;
- одинокі матері, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
- особи, прийняті на тимчасові та сезонні роботи;
- внутрішньо переміщені особи.
Звільнення за результатами випробування
Роботодавець вправі, у разі встановлення ним невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі упродовж строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні (ст.28, п.11 ст.40 КЗпП України).
За порушення трудового законодавства, а саме за допуск працівника до роботи без оформлення чи належного оформлення трудових відносин, на роботодавця може бути накладена фінансова санкція (ст. 265 КЗпП України).
За матеріалами Держпраці в Кіровоградській області
