До Павлоградського відділу з питань додержання законодавства про працю звернувся неповнолітній працівник, якому роботодавцем було відмовлено у відпустці, мотивуючи це тим, що останній не відпрацював безперервно 6 місяців.
Як наслілок, Головний держінспектор провела роз’яснювальну роботу з роботодавцем, який не надав неповнолітньому працівнику відпустку.
Відповідно до вимог ст. 75 КЗпП, тривалість щорічної основної відпустки для працівників, що не досягли 18 років, складає 31 день. Святкові і неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11 Закону України «Про відпустки» забороняється відмовляти у щорічній відпустці неповнолітнім працівникам впродовж робочого року. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією заборонена.
Ст. 79 КЗпП визначає порядок і умови надання щорічних відпусток. Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
Як надати щорічну основну відпустку
Відповідно до ст. 195 КЗпП, неповнолітні особи мають додаткові пільги з надання відпусток, а саме: у перший рік роботи відпустка тривалістю у 31 календарний день може бути надана за заявою неповнолітнього працівника до настання піврічного терміну безперервної роботи на визначеній посаді.
За результатами проведеної роз’яснювальної роботи з роботодавцем неповнолітньому працівнику було надано відпустку.
За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.
