Пільги у сфері праці працівникам-чорнобильцям
1 пунктом 1 ч. статті 40 КЗпП передбачене розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, у тому числі:
- ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації,
- скорочення чисельності або штату працівників.
При звільненні працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП має бути дотриманий певний порядок вивільнення, а саме:
- відповідно до ч.1 статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (тобто ознайомлення працівників з наказом чи іншим розпорядчим документом);
- відповідно до ч.3 статті 49-2 КЗпП одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
- відповідно до ч.3 статті 49-2 КЗпП у разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
- відповідно до ч.1 статті 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстави передбаченої пунктом 1 статті 40 КЗпП може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Звільнення з підстави, передбаченої пунктом 1 статті 40, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. У разі відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник підлягає звільненню по пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП.
Варто зазначити, що статтею 42 КЗпП визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Якщо присутні рівні умові продуктивності праці і кваліфікації, то перевага в залишенні на роботі надається:
- сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
- особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
- працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
- працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
- авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
- працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
- особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
- працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
- працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевагу в залишенні на роботі надають й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. Зокрема, абзацами першим – другим пункту 7 статті 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, як:
- переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці,
- при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників,
- на працевлаштування.
Якщо працівників вивільнено у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, то їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року. Їм гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої зарплати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.
Відповідно до норм статті 44 КЗпП працівникові при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40, виплачується також вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
За матеріалами Управління Держпраці в Рівненській області
