У справах про звільнення за прогул суд оцінюватиме поважність причини, через яку працівник відсутній на роботі, у т. ч. чи ведуть активні бойові дії у населеному пункті та чи є будь-які інші причини, що становлять загрозу життю та здоров’ю працівників та членів їх сімей. З’ясування поважності причини, через яку працівник відсутній на роботі стане визначальним фактом для рішення у такій справі.
4 нові підстави звільнення в КЗпП
Роботодавець має право розірвати трудовий договір з працівником у разі прогулу без поважних причин, у т. ч. через відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня (п. 4 ст. 40 КЗпП).
Вичерпного переліку поважних причин відсутності працівника на роботі немає, тому в кожному окремому випадку суд оцінює поважність причин відсутності працівника на роботі, виходячи з конкретних обставин справи. Судова практика свідчить, що суди вважають причину відсутності поважною, якщо появі працівника на роботі перешкоджають істотні обставини, які він не може усунути самостійно. Тому під час воєнного стану до таких обставин відносять й воєнні дії.
Суди визнають поважними причини, які виключають вину працівника.
До поважних причин відсутності на робочому місці відносять й такі обставини, як стихійні лиха, хвороба працівника або членів його сім’ї, нерегулярна робота транспорту, участь працівника в порятунку людей або майна, відмова від незаконного переведення та невихід у зв’язку з цим на нову роботу. Не вважають прогулом відсутність працівника не на підприємстві, а на робочому місці; відмову від незаконного переведення; відмову від роботи, протипоказаної за станом здоров’я, не обумовленої трудовим договором або в умовах, небезпечних для життя і здоров’я; невихід на роботу після закінчення строку попередження при розірвання трудового договору з ініціативи працівника (Постанова ВС від 05.12.2018 року у справі № 754/16137/15-ц).
Процедура звільнення за прогул має враховувати:
- правила та порядок звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116 КЗпП);
- правила і порядок звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч. 3 ст. 40, ст. 43 — щодо працівників, обраних до профспілкових органів, ст. 43-1 КЗпП);
- строки застосування, правила та порядок накладання, оголошення дисциплінарних стягнень (ст. 147-1, 148, 149 КЗпП).
Зокрема, перед тим як ухвалити рішення звільнити працівника за прогул, роботодавець повинен зажадати від нього пояснень. Якщо в поясненні працівник напише, що виїхав на безпечну територію у зв’язку з воєнними діями на території України та з метою збереження свого життя та життя своїх рідних, роботодавцю варто визнати причину відсутності працівника на роботі поважною. Якщо ж керівник вирішить звільнити такого працівника за прогул і таке звільнення працівник оскаржить у суді, той, імовірно, визнає причину відсутності поважною та поновить працівника на посаді. Таке рішення прийняв Конотопський міськрайонний суд Сумської області 04 серпня 2022 року у справі № 577/1447/22 (провадження № 2/577/488/22). У своєму рішенні суд зазначив, що невихід працівника на роботу через ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин не може призвести до звільнення за прогул. Такі дії обумовлені необхідністю зберегти життя та здоров’я працівників та їх сімей, які суд вважає відсутністю на роботі з поважних причин. У такому випадку роботодавець зберігає за працівниками робоче місце та посаду.
