Відповідь на це запитання має нюанси. Врахуйте їх, що вберегтися від штрафів і судової тяганини
Розривати трудові відносини можна лише за наявності на те законних підстав. Перелік таких підстав регламентують статті 36,38-41,43,45 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Звільнення під час війни: знищення майна роботодавця, смерть працівника
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ч. 2 ст.184 КЗпП).
За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області
Як оформити звільнення директора товариства, внести правильний запис до трудової книжки про звільнення директора, одержати зразки наказів про виконання обов’язків та про звільнення директора? Пропонуємо скористатися нашими порадами у цій статті
Складіть письмове повідомлення працівниці, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, про закінчення строку трудового договору за зразком
Звільнення за переведенням на роботу на інше підприємство, крім згоди працівника, передбачає домовленість роботодавців. Про порядок звільнення у зв’язку з переведенням та про особливості такого звільнення під час воєнного стану читайте у цій статті
Звільнення працівника на підставі пункту четвертого статті 40 КЗпП — за прогул — оформлюють відповідним наказом. Скачайте зразок наказу про звільнення за прогул без поважних причин, щоб дотримати вимог законодавства з праці та ДСТУ 4163:2020.
Як, коли і за які види невикористаних відпусток виплачувати грошову компенсацію визначає стаття 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
