Новий порядок військового обліку: 11 ключових змін для роботодавців
Штаб командування Сухопутних військ Збройних Сил України пояснив, що робити військовозобов’язаним, які мають бронь, у разі вручення повістки.
Зазначимо, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (якщо бронювання необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів);
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (якщо бронювання необхідне для виконання встановлених мобілізаційних завдань);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (порядок визначення таких підприємств встановлюються Кабміном).
Ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що такі особи не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Відповідаємо на запитання:
Документи, які засвідчують бронювання від призову по мобілізації, потрубно завжди мати при собі — якщо їх пред’явити, повістку не вручать. Але, якщо її все ж таки вручили, потрібно прибути до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки і вже там надати усі необхідні документи. Тоді повістку зможуть анулювати.
За матеріалами АрміяInform
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
Підпишіться на 
