Новий порядок військового обліку: 11 ключових змін для роботодавців
Штаб командування Сухопутних військ Збройних Сил України пояснив, що робити військовозобов’язаним, які мають бронь, у разі вручення повістки.
Зазначимо, бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (якщо бронювання необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів);
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (якщо бронювання необхідне для виконання встановлених мобілізаційних завдань);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (порядок визначення таких підприємств встановлюються Кабміном).
Ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає, що такі особи не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Відповідаємо на запитання:
Документи, які засвідчують бронювання від призову по мобілізації, потрубно завжди мати при собі — якщо їх пред’явити, повістку не вручать. Але, якщо її все ж таки вручили, потрібно прибути до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки і вже там надати усі необхідні документи. Тоді повістку зможуть анулювати.
За матеріалами АрміяInform
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
