Пояснення надали офіцер відділу організації військового обліку людських мобілізаційних ресурсів мобілізаційного управління Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ Олексій Дудка та начальник групи організації бронювання військовозобов'язаних мобілізаційного управління Головного управління персоналу Генштабу ЗСУ Андрій Бобков.
Кримінальний кодекс України не містить норм, які передбачають кримінальну відповідальність безпосередньо за неведення військового обліку. Але таку можливість не слід виключати — особливо під час воєнного стану.
Водночас Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 114-1) — позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.
Під перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань України слід розуміти умисне створення перешкод або встановлення будь-яких обмежень у законній діяльності військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань України при виконанні ними своїх службових обов’язків. Способи такого перешкоджання можуть бути різними, але на кваліфікацію не впливають.
Тож може йтися про будь-яке порушення роботодавцем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: невиконання обов’язків, визначених статтями 16 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII та 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII.
Детальніше про те, як можна розцінити неведення військового обліку — у консультації.
Зауважимо, притягнути до відповідальності за цією статтею можна лише у випадку, якщо злочин вчинений в особливий період (триває в Україні триває від 18 березня 2014 року).
