Підпишіться на 
Чи правомірною є вимога адміністрації до працівників написати заяви про відпуски без збереження заробітної плати?
Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції).
Відповідно підпункту 46 пункту 4 «Положення про Державну службу України з питань праці», що затверджене постановою КМУ України від 11 лютого 2015 р. № 96, Держпраці забезпечує роботодавців та працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.
Право на відпустки мають працівники, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузі, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (ст. 2 Закону "Про відпустки")
Закон "Про відпустки" передбачає надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати:
- відпусток, що надаються працівникам в силу суб’єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов’язковому порядку,
- відпусток, що надаються за погодженням сторін (роботодавця і працівника).
У випадках, передбачених статтею 25 Закону "Про відпустки", за заявою працівника відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку.
Ст. 26 Закону "Про відпустки" передбачено надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
У разі встановлення Кабміном карантину відповідно до Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін – 15 календарних днів (ст. 84
).Таким чином, згідно норм законодавства, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати здійснюється в інтересах саме працівників за їх бажанням, а не з ініціативи роботодавця (ст. 25, 26 Закону «Про відпустки», ст. 84 КЗпП) .
Будь-які форми тиску на працівника з метою змусити написати його заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати є протиправними.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ст. 19 Конституції).
Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст. 60 Конституції). За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Стаття 68 Конституції встановлює обов’язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У разі порушення законодавства про працю громадяни мають право звернутися зі скаргою до профспілки, Держпраці, із позовом до суду.
Якщо примус приймає крайні форми – загрози життю і здоров’ю, репутації або власності – слід негайно повідомляти на номер скороченого екстреного виклику "102" до оператора Call-центру Нацполіції.
Доведений в суді або виявлений Держпраці факт примусу до написання заяви на відпустку без збереження заробітної плати – це серйозний ризик і для організації, і для її керівництва.
Відповідальність за примус до написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати може бути не тільки дисциплінарною і адміністративною, але й кримінальною.
За матеріалами Держпраці
