|
Види відпустки без збереження заробітної плати
Кожен має право на відпочинок у тому числі й за власний рахунок. Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати двох видів:
- ті, що надаються за бажанням працівника в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону про відпустки), наприклад, відпустка у зв’язку зі смертю родича або відпустка у зв’язку з одруженням;
- ті, що надаються за погодженням сторін трудового договору (ст. 26 Закону про відпустки).
Якщо працівник має право на одержання відпустки без збереження заробітної плати за кількома підставами, то після використання відпустки за однією підставою він також може використати відпустки за іншими підставами.
Якщо на підприємстві, в установі, організації працює пенсіонер за віком з інвалідністю ІІ групи, то він має право на використання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів (к. д.) щорічно як пенсіонер за віком і тривалістю до 60 к. д. щорічно як особа з ІІ групою інвалідності.
Зазначимо також, що відпустка без збереження заробітної плати надається лише за бажанням і не може бути перенесена на наступний рік. А відпустки, надання яких передбачено за певних обставин (одруження, карантин тощо), надаються лише за наявності цих обставин і, загалом, можуть надаватися і кілька разів на рік.
Відпустка без збереження заробітної плати за угодою сторін
Статтею 26 Закону про відпустки передбачена відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін. За сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець), але не більше 15 к. д. на рік.
Відпустку без збереження заробітної плати працівник може брати кілька разів протягом року (наприклад, взяти п’ять днів, потім сім, потім ще три), але загальна тривалість таких відпусток не може перевищувати 15 календарних днів.
Для одержання такої відпустки одного тільки бажання працівника замало — обов’язковою умовою є згода сторін. У заяві на ім’я роботодавця працівник має вказати сімейні обставини чи інші вагомі причини. Їх перелік законодавством не встановлено, оскільки все залежить від конкретних обставин в житті того чи іншого працівника. Тому рішення про надання зазначеної відпустки належить виключно до компетенції роботодавця.
Є випадки, коли відпустка без збереження зарплати може тривати, приміром, чотири місяці. Але оформлення відпустки без збереження заробітної плати такої тривалості має включати встановлення працівникові неповного робочого часу. Дізнайтеся нюанси такого оформлення.
Умови надання та тривалість відпустки без збереження заробітної плати різним категоріям працівників
Категорії осіб | Тривалість відпустки | Підстава | Примітка | |
обов’язкова відпустка без збереження заробітної плати | ||||
мати або батько, який виховує дітей без матері (у т. ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю | до 14 календарних днів (к. д.) | п. 1 ст. 25 Закону № 504 | щорічно | |
чоловік, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці | до 14 к. д. | п. 2 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
мати або інші особи: батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. 3 ст. 18 Закону № 504); жінка, яка працює і має двох або більше дітей до 15 років або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, одинока мати, батько, який виховує дитину без матері, у т. ч. у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі, особа, яка взяла під опіку дитину, чи один із прийомних батьків (ч. 1 ст. 19 Закону № 504) | якщо дитина потребує домашнього догляду | визначена в медвисновку, | п. 3 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин |
якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) | не більш як до досягнення дитиною 16-річного віку | |||
якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» | до досягнення дитиною 18-річного віку | |||
мати або інша особа (батько, баба, дід, інші родичі, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. 3 ст. 18 Закону № 504) для догляду за дитиною віком до 14 років | на період оголошення карантину на відповідній території | п. 3-1 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
учасники війни, особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі — Закон № 3551) | до 14 к. д. | п. 4 ст. 25 Закону № 504 | щорічно | |
особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною: Герої Соціалістичної Праці; Герої України; повні кавалери ордена Трудової Слави (ст. 8 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII; далі — Закон № 3721) | до 21 к. д. | п. 5 ст. 25 Закону № 504, пп. 22 ч. 1 ст. 9 Закону № 3721 | щорічно | |
пенсіонери за віком та особи з інвалідністю III групи | до 30 к. д. | п. 6 ст. 25 Закону № 504 | щорічно | |
особи з інвалідністю I та II груп | до 60 к. д. | п. 7 ст. 25 Закону № 504 | щорічно | |
особи, які одружуються | до 10 к. д. | п. 8 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини); батьків (вітчима, мачухи); дитини (пасинка, падчірки); братів, сестер | до 7 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад | п. 9 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники у разі смерті інших рідних | до 3 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад | |||
працівники для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медзакладу потребує постійного стороннього догляду: чоловіка (дружини); батьків (вітчима, мачухи); дитини (пасинка, падчірки); братів, сестер | тривалість визначена у медвисновку, але не більше 30 к. д. | п. 10 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники для завершення санаторно-курортного лікування | тривалість визначена у медвисновку | п. 11 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники, допущені до вступних іспитів у ВНЗ | 15 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження ВНЗ та назад | п. 12 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники, допущені до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва | тривалість, необхідна для проїзду до місцезнаходження ВНЗ або закладу науки і назад | п. 13 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки | ||||
сумісники | до закінчення відпустки за основним місцем роботи | п. 14 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
ветерани праці | до 14 к. д. | п. 15 ст. 25 Закону № 504, п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3721 | щорічно | |
працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково й одержали за них грошову компенсацію | до 24 к. д. у перший рік роботи на новому підприємстві до настання 6-місячного терміну безперервної роботи | п. 16 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості (за наявності двох або більше дітей зазначеного віку таку відпустку надають окремо для супроводження кожної дитини) | 12 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад | п. 17 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
працівники на період проведення АТО у відповідному населеному пункті | з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як 7 к. д. після прийняття рішення про припинення АТО | п. 18 ст. 25 Закону № 504 | за певних обставин | |
кандидат у народні депутати, крім кандидата в депутати, який є Президентом України або народним депутатом України | на період передвиборчої агітації | ч. 1 ст. 76 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 № 4061-VI | за певних обставин | |
кандидати у депутати ВР АРК, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови, старости | п. 2 ст. 62 Закону України «Про місцеві вибори» від 14.07.2015 № 595-VІІІ | |||
ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Національної поліції, ветерани податкової міліції ветерани державної пожежної охорони, ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерани служби цивільного захисту, ветерани Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України | до 14 к. д. | п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб і їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР | щорічно | |
один з батьків, віднесених до категорії 3 потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення | до 14 робочих днів | п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII | щорічно | |
громадяни під час проходження альтернативної служби | у разі смерті дружини, батька, матері (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), рідних брата, сестри | до 7 к. д. без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад | ч. 5 ст. 16 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-XII | за певних обставин |
у разі хвороби дружини, батька, матері (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), рідних брата, сестри, які за висновком медичного закладу потребують постійного стороннього догляду | визначена у медичному висновку, але не більше 30 к. д. | |||
колишні неповнолітні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання | до 14 к. д. | п. 12 ч. 1 ст. 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-III | щорічно | |
діти війни | до 14 к. д. | ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 № 2195-IV | щорічно | |
відпустка без збереження заробітної плати, за згодою сторін | ||||
за сімейними обставинами та з інших причин | до 15 к. д. | ст. 26 Закону № 504 | ||
Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати
Для отримання відпустки без збереження заробітної плати працівник подає відповідну заяву на ім’я роботодавця.
Надання працівникові відпустки без збереження заробітної плати оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості. Оформити наказ на відпустку без збереження заробітної плати можна за типовою формою № П-3 або за формою, відмінною від типової.
Гарантії при наданні відпустки без збереження заробітної плати
Важливими гарантіями прав працівника при наданні відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 і 26 Закону про відпустки, є те, що на час надання цих відпусток за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в таких відпустках (за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), — до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» — до досягнення дитиною 18-річного віку) зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не зараховується.
Скачайте шпаргалки, щоб завжди «мати під рукою» інформацію про те, які періоди включати, а які — ні, до стажу для надання щорічних основної та додаткових відпсток.
Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації організації.
Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються, як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства ініціює власник. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються як із збереженням, так і без збереження заробітку (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
Чи може роботодавець «відправити» працівника у відпустку без збереження заробітної плати?
На практиці інколи виникають питання щодо можливості відправлення працівника з ініціативи роботодавця у відпустку без збереження заробітної плати через призупинення роботи в організації, що пов’язано з відсутністю обсягів робіт, замовлень, тобто у зв’язку з простоєм.
Увага! Відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону про відпустки), та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки) надаються лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця.
Дійсно така норма раніше була. Але її вилучили внаслідок ухвалення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відпустки» від 02.11.2000 № 2073-ІІІ: частину другу статті 26 Закону про відпустки, яка передбачала в разі простою організації надання відпустки без збереження заробітної плати (або з частковим її збереженням в порядку, визначеному колективним договором) було вилучено.
Пам’ятки про надання відпустки
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
