Роботодавець має право розірвати трудовий договір у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього. Підстава — пункт 2 частини 1 статті 41 КЗпП.
Як звільнити за втрату довір’я
Лише обмежене коло працівників відповідає умовам, за яких їх можна звільнити за пунктом 2 частини 1 статті 41 КЗпП:
- працівник безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності — приймає, зберігає, транспортує, розподіляє тощо;
- дії працівника винні;
- роботодавець втратив довір’я до працівника.
Разом з тим, результат дій працівника не завжди матиме негативні наслідки чи матеріальну шкоду для роботодавця. Ці обставини — не обов’язкова умова, щоб звільнити працівника. Звільнення з підстави втрати довір’я вважатимуть обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, вчинив умисно або необережно такі дії, які дають роботодавцю підстави втратити до нього довір’я. Зокрема — підставою звільнити працівника може бути порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями з його боку.
Відповідне положення містить постанова ВС від 02.06.2021 у справі № 592/8437/20 (провадження № 61-4858 св 21).
Обставини справи
Працівник звернувся до суду з позовом, у якому просив поновити його на роботі та стягнути з роботодавця середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Підставою звільнити працівника з посад начальника міської дільниці з реалізації скрапленого газу та начальника газонаповнюючої станції за внутрішнім суміщенням, у зв’язку із втратою довір’я, стали акти інвентаризації газу. Акти виявили нестачу газу та орендованого майна товариства.
Працівник вважав своє звільнення незаконним, оскільки нестача цінностей — це не підстава визнати його вину та звільнити на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП.
Місцевий суд не задовольнив позов працівника. У своєму рішенні суд зазначив, що обов’язок працівника зберігати майно, приймати, зберігати та розподіляти товарні цінності підтверджують:
- посадова інструкція;
- договір про повну матеріальну відповідальність,
- щоденні звіти;
- накладні про рух коштів;
- акти інвентаризації та інвентаризаційні описи, у яких робітника зазначали, як особу, відповідальну за схоронність майна;
- товарно-транспортні накладні.
Отже, працівник не виконав положення посадових інструкцій та умови договору про повну матеріальну відповідальність та втратив товарно-матеріальні цінності, які перебували у нього в розпорядженні і під звітом. У результаті його винних дій роботодавець втратив довір’я до працівника та правомірно звільнив на підставі пункту 2 частини 1 статті 41 КЗпП.
Апеляційний суд зайняв іншу позицію, проте ВС залишив у силі рішення місцевого суду.
ВС мотивував своє рішення необхідністю з’ясувати основний зміст трудових обов’язків працівника та документально підтвердити, що на працівника поклали обов’язки з обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Суд першої інстанції довів, що працівник приймав та розподіляв газ. Його дії як матеріально відповідальної і підзвітної особи підтверджують щоденні звіти та товарно-транспортні накладні. Працівник був наділений функціями контролю, обслуговував і отримував матеріальні цінності під звіт, проте подавав щоденні звіти, які не відповідали дійсним залишкам газу на газонаповнюючій станції.
Отже, підставою для втрати довір’я роботодавцем стало те, що працівник порушив правила проведення операцій з матеріальними цінностями.
експерт Експертус Кадри
