Зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 24 Закону «Про оплату праці»).
Якщо день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, то вона виплачується напередодні.
Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колдоговором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою (а в разі відсутності – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. При цьому, у колдоговорі можна передбачати додаткові, порівняно з чинним законодавством, гарантії та соціально-побутові пільги для працівників, але не навпаки — умови колективного договору, що погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством, є недійсними (ст. 5 Закону «Про колективні договори і угоди»). Аналогічні вимоги чинного законодавства також визначені в статті 115 КЗпП.
Мінсоцполітики надало відповідні роз’яснення щодо даного питання у листі від 23.07.2018 № 1305/0/101-18/28.
За матеріалами ГУ Держпраці в Дніпропетровській області
