Підпишіться на 
Якщо працівник має намір звільнитися за угодою сторін, в який строк роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір?
Обидві сторони трудових відносин – найманий працівник та роботодавець, можуть припинити дію трудового договору, укладеного на невизначений строк, за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).
Особливість підстави припинення трудового договору за угодою сторін полягає в тому, що в цьому разі потрібне спільне волевиявлення сторін, спрямоване на припинення трудових відносин в обумовлений строк.
За угодою сторін безстроковий трудовий договір може бути припинено в будь-який строк, щодо якого працівник і роботодавець досягли домовленості.
Такий строк може бути як меншим, так і перевищувати встановлений для звільнення за власним бажанням працівника двотижневий період.
Якщо сторони не досягли згоди щодо припинення трудового договору та відсутність узгодженої дати звільнення, то роботодавець не має права на звільнення працівника з такої підстави, як угода сторін.
Чи можна скасувати звільнення за угодою сторін
Якщо працівник й роботодавць досягли спільної домовленості про звільнення за угодою сторін та погодили дати звільнення, то відкликання працівником заяви не матиме юридичних наслідків. Це означає, що відкликання працівником заяви про звільнення не скасовує угоду сторін про звільнення.
Отож сторонам трудових відносин необхідно уважно ставитися до оформлення документів щодо досягнення домовленості припинення трудових відносин за угодою сторін.
На це звертає увагу Мінсоцполітики. У листі від 04.04.2014 р.№ 60/06/186-14 зазначається, що звільнення за угодою сторін означає, що роботодавцем та найманим працівником досягнуто спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк. Для припинення трудового договору за угодою сторін необхідно, щоб було взаємне волевиявлення сторін.
У ч. 1 п. 8 постанови пленуму ВС «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 зазначається, що при домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП договір припиняється у строк, визначений сторонами.
Анулювати таку домовленість можливо лише при взаємній згоді про це власника і працівника.
Роботодавець, зі свого боку, вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін. У такому разі останній може переписати свою заяву на звільнення за власним бажанням з поважних чи без поважних причин. Відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права.
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у терміни, зазначені у ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (ст. 47 КЗпП).
КЗпП не забороняє звільняти працівників під час дії карантину, тому в разі потреби трудовий договір може бути розірваний за підставами, передбаченими КЗпП, зокрема, за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) або з ініціативи працівника.
☝ Звертаємо увагу на те, що примушувати працівника писати таку заяву в жодному разі не можна. Подання працівником заяви про розірвання трудового договору повинно бути добровільним і виражати його волевиявлення щодо звільнення з роботи, інакше цей працівник може звернутися до Держпраці або до суду за захистом своїх прав.
Відповідальність за незаконне звільнення працівника, тобто те, яке проведено з порушенням законодавчих норм, передбачена ст. 172 КК.
❗ Увага! Звільнення працівника в період карантину із законних підстав та з дотриманням порядку, встановленого КЗпП, не загрожує роботодавцеві кримінальною відповідальністю.
За матеріалами ГУ Держпраці в Одеській області
За правильними відповідями ми зарахуємо частину курсів, і програма скоротиться
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
