Відповідна постанова КМУ передбачає перелік різних видів робіт, до яких можуть залучити громадян під час війни
Уряд підвищив оплату праці за виконання суспільно корисних робіт
Щоб визначити, до яких суспільно корисних робіт можуть залучатися працівники під час воєнного стану, слід скористатися «Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану» (затверджено постановою Кабінету Міністрів від 13.07.2011 №753).
Йдеться про:
- ремонтно-відновлювальні роботи;
- розбір завалів, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг;
- будівництво захисних споруд цивільного захисту, спорудження найпростіших укриттів та підтримання їх у стані готовності, а також — зведення інженерних споруд спеціального призначення;
- ремонт і будівництво житлових приміщень;
- вантажно-розвантажувальні роботи;
- сільськогосподарські роботи;
- допомогу населенню (особам з інвалідністю, дітям, особам похилого віку, хворим);
- забезпечення життєдіяльності громадян, що постраждали через бойові дії;
- забезпечення сталого функціонування об’єктів підвищеної небезпеки на випадок надзвичайних ситуацій;
- підтримання громадського порядку;
- відновлення та благоустрій прибережних смуг, природних джерел та водоймищ, русел річок, укріплення дамб, мостових споруд;
- заготівлю дров для опалювального сезону.
- ліквідацію стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів.
У Державній службі України з питань праці порадили зважати також на потреби кожного окремого регіону.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
Підпишіться на 
