На законодавчому рівні бригадну систему організації та оплати праці визначено у вимогах ст. 2526-2528 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Згідно зі ст.2526 КЗпП визначені умови формування колективу бригади, умовами ст. 252 7 КЗПП встановлюється порядок розподілу колективного заробітку в бригаді із застосуванням коефіцієнта трудової участі, а ст. 2528 КЗпП визначена взаємна відповідальність власника або уповноваженого ним органу та бригади.
Так, у бригаду працівники зараховуються за згодою колективу бригади. При цьому не допускається відмова бригади в зарахуванні працівників, які направлені в бригаду у порядку працевлаштування відповідно до законодавства (молодих спеціалістів, випускників навчальних закладів системи професійно-технічної освіти тощо).
Система оплати праці на підприємстві у 2022 році
На зборах колективу бригади обирається бригадир (таємним або відкритим голосуванням) і затверджується керівником підрозділу, до складу якого входить дана бригада.
Умови та розміри оплати праці підприємства госпрозрахункової сфери встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм законодавства, генеральної, галузевої угод.
Згідно вимог ст.11 КЗпП на підприємствах незалежно від форми власності та господарювання, що використовують найману працю та мають права юридичної особи, укладаються колективні договори. Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів працівників, власників та уповноважених ними органів.
До умов колективного договору належать умови, якими встановлюються форми, системи, розміри заробітної плати та інші види трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); установлення гарантій, компенсацій, пільг; умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці тощо (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
У випадку, коли застосовується колективна організація праці, на підприємстві необхідно розробити та затвердити додаток до колективного договору, а саме, Положення про бригадну оплату праці, в якому визначається, як саме розподіляється заробітна плата між членами бригади.
При колективній оплаті праці заробіток підраховується на підставі загальних результатів праці бригади. Основним показником, який характеризує трудову участь робітників у колективній праці, є індивідуальний виробіток, розрахований на основі міжгалузевих, галузевих та інших прогресивних нормативів. Питання забезпечення відповідності оплати праці робітників їх особистому внеску в розмірі коефіцієнту трудової участі вирішує трудовий колектив бригади. Сутність показника трудової участі полягає в тому, що кожному робітнику бригади встановлюється коефіцієнт, який характеризує ступінь його участі у виконанні загального завдання.
Під час розподілу заробітку бригади між її членами необхідно забезпечити безпосередню залежність заробітку кожного робітника від його індивідуального внеску в загальний результат роботи.
Розподіл колективного заробітку між членами бригади провадиться відповідно до присвоєних тарифних розрядів та фактично відпрацьованих годин. З метою більш чіткого обліку індивідуального внеску кожного робітника в результати колективної праці бригади за рішенням її загальних зборів при розподілі заробітної плати застосовується коефіцієнт трудової участі (далі — КТУ), щомісячно.
Законодавством надано право підприємствам самостійно визначати порядок визначення та застосування КТУ у відповідному Положенні, затвердженому керівником підприємства за погодженням з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Навчання у Вищій Школі Кадровика відбувається дистанційно. Не потрібно їздити на заняття, відвідувати лекції або семінари. Вища Школа Кадровика працює 7 днів на тиждень та 24 години на добу - навіть у вихідні та святкові дні
Величина КТУ визначається та встановлюється кожному робітнику та затверджується рішенням загальних зборів колективу бригади або рішенням ради бригади, якщо такі повноваження їй делеговано колективом бригади. Коефіцієнт трудової участі застосовується при розподілі надтарифної частини (доплат, премій тощо).
У випадку коли колективним договором або іншим локальним нормативним документом передбачено, що із застосуванням КТУ розподіляється весь колективний заробіток (у тому числі і тарифна його частина), нарахована заробітна плата не може бути меншою ніж законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, крім випадків, передбачених законодавством (невиконання норм виробітку, виготовлення бракованої продукції, простою з вини працівника).
Водночас при розподілі всього колективного заробітку бригади слід ураховувати, що до нього не включаються доплати за роботу в нічний і надурочний час, роботу у святкові дні, доплати до середнього заробітку в установлених законодавством випадках (як гарантійні виплати, установлені законодавчо), за керівництво бригадою або ланкою, надбавки за професійну майстерність. Також не включаються до колективного заробітку, а нараховуються безпосередньо працівнику виплати за раціоналізаторство та інші виплати за особисті успіхи у роботі та за умови праці.
Роботодавці мають звернути увагу: якщо внесок у роботу бригади її учасника встановлюється менший – має бути документальне обґрунтування, а саме, звіти за місяць роботи працівника. У них буде підтверджено, що внесок у роботу бригади працівником відрізнявся від інших працівників за цією посадою чи виконаною роботою.
Джерело: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області
