Роз’яснила на своїй сторінці у фейсбук Вікторія Поліщук, адвокат, Голова Комітету трудового права Національної асоціації адвокатів України (НААУ), медіатор, керівник Міжнародного центру медіації, член Експертної ради журналу «Кадровик-01»
Трудові відносини в умовах воєнного стану за новим законом
Особа, зникла безвісти, — це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук;
особа, зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, — особа, яка зникла безвісти в зоні збройного конфлікту під час проходження нею військової служби або за будь-яких інших обставин, що підтверджують факт перебування особи у цій зоні.
Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду.
Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку, — пояснила Вікторія Поліщук на своїй Facebook-сторінці.
Хто може бути заявником?
Заявником є особа, яка подала заяву про розшук особи, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування.
Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається до відповідного територіального органу Нацполіції України.
Заява про розшук особи, зниклої безвісти, може бути подана:
- родичем такої особи,
- представником військового формування,
- органом державної влади,
- органом місцевого самоврядування,
- об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення.
Пані Вікторія наголошує, що за особою, зниклою безвісти, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством.
Далі роботодавець діє у порядку, який передбачає оформлення смерті працівника. Видання наказу і трудової книжки родичам, а також виплата заробітної плати.
Колего, редакція Експертус Кадри продовжує працювати для Вас в умовах війни.
Передплатіть зі знижкою 50% на пів року журнал «Кадровик-01» або експертно-правову систему «Експертус Кадри. Будьте певні, що матимете відповіді на всі робочі запитання не лише під час воєнного стану, а й після Перемоги!
Відновлюємо економіку України разом 
Звільнення під час воєнного стану в Україні регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Кадровик є свідком різних подій у житті працівників: від одруження, народження дітей до хвороб і смерті. Не дивлячись на смуток від того, що працівник пішов із життя, необхідно правильно оформити припинення трудових відносин, видати родичам трудову та належні виплати. Деталі звільнення померлого працівника роз’яснюємо у статті.
Часом кадровику доводиться документувати складні ситуації, часом трагічні. Однак маємо дотримати вимог законодавства. Щоб правильно оформити документ, скористайтеся зразком наказу про припинення трудового договору у зв'язку зі смертю.
У разі моєї смерті прошу звільнити… Хоч би як абсурдно це не звучало, але таку заяву про звільнення про всяк випадок брав від колег кадровик однієї з київських установ. Підставою для наказу про звільнення у зв’язку зі смертю на цьому підприємстві було прохання самого працівника… Не відшукавши у КЗпП підказки щодо того, як діяти у жалобних ситуаціях, фахівець з кадрової справи винайшов свій «велосипед». Що ж робити відділу кадрів у разі смерті працівника? Який кадровий документ зможе відобразити цю сумну подію? Це, дійсно, повинен бути наказ про звільнення внаслідок смерті? Хіба є таке формулювання у нормах трудового законодавства України?
Мобілізований працівник загинув у зоні АТО 12.08.2014, свідоцтво про смерть видано 19.09.2014, а в організацію родичі загиблого надали свідоцтво лише 25.09.2014. Якою датою видавати наказ про звільнення та якою — звільняти загиблого працівника?
