Новий український правопис остаточно набув чинності

П'ятирічний перехідний період, запроваджений після ухвалення нової редакції правопису у травні 2019 року, добіг кінця, і тепер лише нові норми є правильними, старі ж вважаються помилковими. 

Зміни в Українському правописі

Тим, хто працює з документами, варто пам'ятати, що у деяких ситуаціях правопис дозволяє паралельне використання двох варіантів написання слів, проте частина норм є однозначними. До таких належать: 

• правопис слів «проєкт», «проєкція», «проєктор» через «є»;
• відсутність «й» у словах «Ісая», «Мая», «Гоя», «Хаям», «секвоя», «фоє» тощо;
• написання разом слів з першими іншомовними компонентами «бліц-», «екстра-», «максі-», «міді-», «міні-», «преміум-», «топ-», «флеш-»; «віце-», «екс-»; «арт-», «боди-», «боді-» (перед голосним), «веб-», «економ-», «поп-», «прес-», «смарт-» тощо: бліцновини, мінісукня, преміумклас, флешпам'ять, віцепрезидент, ексміністр; артгалерея, бодибалет, бодіарт, вебсторінка, економклас, етногурт, попмузика, прессекретар, масмедіа, токшоу, смартгодинник, дрескод, топменеджер;
• написання окремо числівника «пів» з іменниками: пів року, пів яблука, пів Європи (винятки: півзахисник, півмісяць, півострів);
• використання фемінітивів (суфікси -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-);
• подвоєння у слові «священник»;
• правопис двокореневих слів з першим числівниковим коренем: двотижневий, тривідсотковий, чотириярусний (але: двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний);
• правопис дробових числівників: «дві третіх» замість «дві треті», «три четвертих» замість «три четверті» тощо;
• правопис російських прізвищ, що в оригіналі закінчуються на «-ой», із закінченням «-ий»: Донський, Трубецький, Крутий (виняток — Лев Толстой).
• відмінювання як іменників мʼякої групи слів «Ігор», «Лазар», «хабар»;
• застосування кличної форми до обох слів у звертаннях: па‌не лейтена‌нте, лі‌карю Петре;
• застосування для слів «сер», «сір», «гер» у кличному відмінку форми називного;
• закінчення -у для родового відмінку назв соцмереж: інстаграму, телеграму, фейсбуку.
• застосування на позначення звуку [h] літери «г» для європейських слів (за винятком слів «хобі», «хокей», «хол», «холдинг») та «х» — для слів східного походження («брахма‌н», «джиха‌д», «харакі‌рі»);
• відсутність подвоєння на позначення англійського «ck»: Ді‌кенс, Те‌керей, Бу‌кінгем;
• передача німецького «ei» як «ай» або «яй»: Віттгенштайн, Фляйшер (за винятком давніх запозичень на кшталт крейцер, гросмейстер, Гейне, Лейпциг);
• передача німецького «eu» як «ой»: фройляйн, Нойбауер;
• відмінювання власних назв із закінченням «-ове» (Сватове, Синельникове) як слова «Рівне», а із закінченням «-ево», «-ово» (Мукачево) як слова «Дубно»;
• правопис назв свят та історичних подій з однією великою літерою (День пам’яті та примирення); усі слова пишуться з великої лише для державних свят;
• використання великої букви для ввічливого звертання до однієї особи («Ви», «Вам»);
• використання пробілів навколо скісних рисок: синтетизм / аналітизм (винятки: та/або, і/або, с/г, р/р, км/год тощо).

Що ж до інших оновлень, то їх можна використовувати паралельно, і це не вважатиметься помилкою. Наприклад: Ґете — Гете, етер — ефір, авдиторія — аудиторія, ирод — ірод, архимандрит — архімандрит, кро‌ви — крові, Амстердаму — Амстердама.

За інформацією редакторки Ольги Васильєвої