Працевлаштування іноземців відбувається на підставі відповідного дозволу (Закон України «Про зайнятість населення»).
Водночас для деяких категорій працівників одержання такого дозволу не потрібне. Йдеться про:
- іноземців, які постійно проживають в Україні;
- іноземців, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію (відповідно до законодавства);
- іноземців, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист;
- представників іноземного морського (річкового) флоту та авіакомпаній, які обслуговують такі компанії на території України;
- працівників закордонних ЗМІ, акредитованих для роботи в Україні;
- професійних спортсменів, артистів та працівників мистецтва — для роботи за фахом;
- працівників аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
- працівників іноземних представництв, які зареєстровані на території України;
- священнослужителів, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності лише у таких організаціях (з офіційним погодженням з органом, який здійснив реєстрацію статуту релігійної організації);
- іноземців, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
- іноземців, які прибули в Україну для провадження викладацької або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти (на запрошення);
- інших іноземців у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Зауважте: в інших випадках робота іноземця без оформлення дозволу на працевлаштування буде порушенням закону, а роботодавцеві загрожуватиме відповідальність.
За інформацією Державної служби України з питань праці
