Коло осіб, яким фахівці надаватимуть послуги розширили та встановили умови, за яких надаватимуть субвенцію
Діяльність фахівців із супроводу ветеранів, — проєкт постанови КМУ
КМУ схвалив постанову «Деякі питання забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб» від 24.01.2025 № 67.
Вона внесла зміни до постанов КМУ:
- «Про затвердження Порядку та умов надання у 2024 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб та окремі заходи з підтримки осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» від 05.07.2024 № 779;
- «Деякі питання забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб» від 02.08.2024 № 881.
Якщо комунальні бюджетні установи (заклади), комунальні некомерційні підприємства введуть до штату посаду (посади) фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб (далі —фахівця) з розрахунку один не більше ніж на 100 осіб, яких вони обслуговуватимуть та матимуть підготовлених фахівців відповідно до вимог профстандарту, їм нададуть субвенцію з держбюджету, щоб забезпечити діяльність фахівців.
Як і планували, в розрахунок кількості осіб, які отримують підтримку і супровід фахівців, врахували не лише ветеранів війни, а й членів їх сімей та / або осіб, яких визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист» від 22.10.1993 № 3551-XII. Відомості про цих осіб містить Єдиний державний реєстр ветеранів війни. Це особи з числа:
- членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни;
- членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
- ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
- постраждалих учасників Революції Гідності.
Зміни також передбачають, що Мінветеранів розробляє та затверджує методичні рекомендації щодо облаштування робочого місця фахівця.
Кваліфікаційні центри, акредитовані Національним агентством кваліфікацій, оцінюють і визнають результати навчання фахівців, зокрема здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти.
За інформацією КМУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті