Команда Міноборони з цифровізації почала працювати над реалізацією відповідної функціональності у застосунку Резерв+
Президент підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення механізмів притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 13.03.2025 № 4316-ІХ (законопроєкт від 04.10.2024 № 12093; далі — Закон № 4316).
Закон № 4316 передбачає, що особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК), в якому вона перебуває на обліку, із заявою про те, що не оспорює порушення за статтями 210 і 210-1 КпАП та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності. В такому випадку керівник ТЦК у постанові про накладення адміністративного стягнення визначить розмір штрафу на рівні мінімального, який передбачає КпАП за таке правопорушення. Якщо особа протягом 10 календарних днів сплатить не менше ніж 50 % розміру штрафу, постанову вважатимуть виконаною.
Заяву можна подати не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення:
- особисто в письмовій формі;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.
Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко на своїй сторінці у фейсбук повідомила, що її команда вже працює на тим, щоб сплатити штраф можна було у застосунку Резерв+. Коли таку функціональність реалізують, військовозобов’язаний зможе:
- подати заяву в Резерв+ про те, що визнає порушення;
- отримати постанову про це порушення в застосунку;
- сплатити штраф зі знижкою у 50 %.
Також в статті 247 КпАП визначили, що адміністративні провадження закриватимуть стосовно громадян, які порушили правила військового обліку чи законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, але вступили на військову службу.
Закон № 4316 набере чинності з дня, наступного за днем, коли його опублікують.
За інформацією ВРУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті