Чи обов’язково з усіма працівниками укладати письмові трудові договори

Відповідь

Стаття 21 Кодексу законів про працю України (КЗпП) визначає трудовий договір як угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII, що набрав чинності 1 січня 2015 року, частину третю статті 24 КЗпП «Укладення трудового договору» викладено у новій редакції: «Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Форма трудового договору може бути як письмова так і усна (ст. 24 КЗпП). Додержання письмової форми є обов’язковим:

• при організованому наборі працівників;
• при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
• при укладенні контракту;
• у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у такій формі;
• при укладенні трудового договору з неповнолітнім та фізичною особою,
• в інших випадках, передбачених законодавством.

Окрім того, трудовий договір обов’язково укладається в письмовій формі:

• з працівниками, що приймаються на роботу до релігійної організації (ст. 25 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-XII);
• з працівниками, які проходять альтернативну (невійськову) службу (ст. 15 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» вiд 12.12.1991 № 1975-XII);
• з особами, які беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру (п. 5 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 175).

Увага!

Колективним договором організації може бути розширено перелік випадків, коли трудові договори укладаються в письмовій формі, також може бути встановлено обов’язковість укладання трудових договорів тільки в письмовій формі

Отже, укладення трудових договорів з працівниками, що зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, допускається як в усній, так і в письмовій формі.

Проектом Трудового кодексу України (проект ТК), прийнятим Верховною Радою України у першому читанні у листопаді 2015 року, передбачено оформлення трудових відносин шляхом обов’язкового укладення трудового договору між працівником і роботодавцем у письмовій формі. У ньому зазначатимуть місце роботи, початок роботи, трудову функцію, яку виконуватиме працівник, оплату праці, режим роботи тощо (ст. 32-34 проекту ТК). Робоча група з підготовки проекту ТК до другого читання продовжує роботу над ним.

Тож, із початку 2016 року, як і раніше, трудові договори з працівником роботодавець може укладати усно або у письмовій формі, обов’язково дотримуючись вимог з оформлення наказу (розпорядження) та направлення повідомлення Державній фіскальній службі України про прийняття працівника на роботу. З працівниками, які вже працюють, оформлювати письмово трудовий договір не потрібно.