Відповідь
Відповідно до частини 3 статті 27 Кодексу законів про працю України (КЗпП), до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини. До того ж, звільнення у зв’язку зі встановленням невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування (п. 11 ст. 40 КЗпП, а не ст. 28 КЗпП), віднесено до розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, тож звільнення під час тимчасової непрацездатності неможливе.
Оскільки збігає строк випробування, і прийнято рішення, що працівника буде звільнено, рекомендуємо на підставі доповідної записки безпосереднього керівника (або керівника кадрової служби) видати наказ про незарахування до строку випробування днів відсутності та доручити керівнику кадрової служби повідомити працівника у день виходу на роботу про звільнення за три дні.
Також радимо письмово повідомити працівника, що відповідно вимог законодавства всі дні тимчасової непрацездатності не будуть зараховані до строку випробування, та надіслати рекомендованим листом з оголошеною цінністю з позначкою «Вручити особисто». Додатково можна зателефонувати працівнику в присутності свідків у режимі гучного зв’язку та повідомити цю інформацію, про що скласти акт.
Питання звільнення вагітних жінок є одним із найчутливіших у трудовому законодавстві України. Роботодавці повинні діяти виключно в межах закону, адже неправомірне звільнення вагітної жінки з роботи може спричинити серйозні юридичні наслідки — від поновлення працівниці на посаді до виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді двотижневий строк попередження не застосовуємо. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
