Якщо підприємство звільняє сумісника, то чи треба платити вихідну допомогу (звільнення відбувається за скороченням, але в людини залишається основна робота)?
Форма власності підприємства та форма працевлаштування працівника — основна робота чи сумісництво, не впливають на право працівника на вихідну допомогу при звільненні за скороченням чисельності та штату.
До 25 листопада 2022 року керівники державних підприємств, установ, організацій мали право звільняти сумісників із підстав, передбачених законодавством, а також якщо приймали основного працівника чи обмежували сумісництво у зв’язку з особливими умовами та режимом праці, без вихідної допомоги (п. 8 Положення № 43).
Стаття 44 КЗпП передбачає, що роботодавець виплачує працівникові вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку, якщо припиняє трудовий договір на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП.
Роботодавцям слід пам’ятати як правило, — з працівником слід провести повний розрахунок при звільненні. Які є види виплати при звільненні та як вони різняться залежно від підстави звільнення, як нараховуються розрахункові та що містить в собі виплата компенсації при звільненні, які виплати при звільненні за власним бажанням передбачено законом — детально у статті
Ситуація з практики: зовнішнього сумісника звільняють у зв’язку зі скороченням з організації недержавної форми власності. Чи виплачувати вихідну допомогу у разі такого звільнення?
Одноразову грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів за наявності не менше 10 років стажу на посадах в органах місцевого самоврядування чи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців наразі не виплачують.
Про те, що при звільнення працівнику слід виплатити зароблену заробітну плату та компенсувати невикористану відпустку — відомо всім. Але це не все. За певних підстав звільнення держава гарантує ще й виплату вихідної допомоги. Розглянемо, хто та в якому розмірі може розраховувати на виплати після звільнення.
