Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство), якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін (ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
Читайте також: Сумісництво: розставляємо крапки над «і»
Підстави звільнення, за яких працівнику виплачують вихідну допомогу, визначено статтею 44 КЗпП. При звільненні:
- у зв’язку з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП);
- у разі змін в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП);
- у зв’язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП);
- у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП);
- працівникові виплачують вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Дізнайтеся, яку відповідальність покладено на роботодавця за затримку повного розрахунку з працівником при звільненні
При звільненні у зв’язку із припиненням повноважень посадових осіб (п. 5 ст. 41 КЗпП) вихідна допомога не може бути меншою ніж шестимісячний середній заробіток. КЗпП не обмежує право сумісників на отримання вихідної допомоги при звільненні з організацій недержавної форми власності.
Виняток із загального правила встановлено для працівників, які працюють за сумісництвом в організаціях державної та комунальної форм власності. Звільнення з роботи за сумісництвом такої категорії працівників із підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв’язку з особливими умовами та режимом праці, провадять без виплати вихідної допомоги (п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.1993 № 43).
Читайте також: Після звільнення працівника підвищено мінімальну зарплату: чи провадити перерахунок заробітної плати
Отже, вихідна допомога при звільненні працівника, який працює за сумісництвом в недержавній організації, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП), виплачується на загальних підставах.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
