Виплати після звільнення: на що розраховувати та в якому розмірі

16 березня 2017

Про те, що при звільнення працівнику слід виплатити зароблену заробітну плату та компенсувати невикористану відпустку — відомо всім. Але це не все. За певних підстав звільнення держава гарантує ще й виплату вихідної допомоги. Розглянемо, хто та в якому розмірі може розраховувати на виплати після звільнення.

Чекліст кадровика Скачати документи відділу кадрів

Вихідна допомога — це гарантована державою компенсація працівнику, який звільняється, якщо ініціатором звільнення виступає роботодавець.

Право та умови виплати вихідної допомоги при звільненні закріплені у статті 44 КЗпП. Цією ж статтею чітко визначено перелік ситуації, у разі настання яких виплачується така допомога, та мінімальний розмір виплат.

До відома

Трудовим законодавством установлено мінімальний розмір виплати при звільненні. Проте роботодавець може встановлювати у колективному договорі значно більші розміри.

Ваш демодоступ до журналу «Кадровик-01»

Підстава звільнення	Розмір вихідної допомоги
відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці; зміна в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу	не менше середнього місячного заробітку
призов або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36)	дві мінімальні заробітних плати
порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39)	у розмірі, що встановлений колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку
припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41	не менше ніж шестимісячний середній заробіток