Аргументом на користь того, що у деяких випадках є сенс видавати накази про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, може бути те, що законодавство не зобов’язує жінку йти у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами з дати, визначеної в листку непрацездатності. Тому після отримання листка непрацездатності жінка може забажати ще деякий час працювати. У такому разі роботодавець має бути зацікавлений у написанні жінкою заяви про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, аби частково зняти з себе відповідальність за стан здоров’я вагітної, що працює.
Оскільки фактична дата початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не збігатиметься з датою, визначеною у листку непрацездатності, відстрочення початку відпустки, документоване наказом убезпечить від можливих непорозумінь щодо строків відпустки і помилок у кількості днів, за які призначено матеріальну допомогу.
Аби уникнути ситуацій, коли «відстрочені» відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами надаються відповідно до наказів, а решта — відповідно до листків непрацездатності, в організації варто запровадити єдиний порядок документування такої відпустки.
Незалежно від дати початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, вона закінчиться в строк, визначений в листку непрацездатності.
На підставі листка непрацездатності та заяви з резолюцією роботодавця працівник кадрової служби готує проект наказу.
Після підписання роботодавцем та реєстрації наказу в Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тимчасового строку зберігання працівник кадрової служби ознайомлює жінку з наказом під підпис.
Зразок наказу про надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (скачати)
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
