Пояснюємо, як діяти у разі завершення строкового договору з працівниками захищених категорій

Законодавство встановлює обмеження на звільнення окремих категорій працівників з ініціативи роботодавця.
Так, Кодекс законів про працю України забороняє звільняти з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:
- вагітних;
- жінок, які мають дітей віком до 3 років (за наявності медвисновку — до 6 років);
- одиноких матерів з дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю.
Єдиним винятком є повна ліквідація підприємства, але й у такому разі звільнення можливе лише з обов’язковим працевлаштуванням працівниці.
На період працевлаштування за жінкою зберігають середню заробітну плату.
Зауважимо: обов’язкове працевлаштування так само необхідне, якщо захищені категорії жінок працювали за строковим трудовим договором, термін якого завершився.
За інформацією Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
Однієї із поважних причин звільнення за власним бажанням є переїзд на нове місце проживання. У зв’язку з цим працівник вправі вимагати розірвання трудових відносин у строк, про який він просить. Тобто попереджати про своє звільнення за два тижні у такому випадку не потрібно.
Звільнення за згодою сторін — одна із найпоширеніших підстав для припинення трудового договору. Які нюанси слід врахувати під час розірвання трудового договору за згодою сторін? Як регулює питання щодо звільнення за згодою сторін стаття КЗпП? Чи передбачає звільнення за згодою сторін виплати працівнику? Дізнайтеся порядок звільнення за згодою сторін та врахуйте застороги.
Строковий трудовий договір роботодавець та працівник укладають на певний період часу. Які особливості розірвання строкового трудового договору? Чи можливе дострокове розірвання строкового договору? Хто та за яких умов має право це зробити — роз’яснюємо у статті.
Копію наказу про звільнення видають усім працівникам в день звільнення.
Можливість звільнити працівника за невідповідність займаній посаді передбачає пункт 2 статті 40 КЗпП. Тут йдеться виключно про виявлену невідповідність кваліфікації працівника займаній посаді або виконуваній роботі.