Згідно зі статтею 9-1 КЗпП організація в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів може встановлювати додаткові, порівняно з законодавством, трудові та соціально-побутові пільги для працівників.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XII додаткові, порівняно із законодавством, пільги та гарантії може бути передбачено, зокрема, колективним договором.
Колективним договором у межах повноважень організації може бути встановлено більший розмір вихідної допомоги при звільненні працівника з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП. У такому разі, складаючи наказ про припинення трудового договору з працівником, доцільно зазначити не лише розмір вихідної допомоги, а й зробити посилання на відповідний пункт колективного договору.
Якщо в організації колективний договір не укладався, то рішення роботодавця щодо збільшення розміру вихідної допомоги може бути документально оформлено відповідним розпорядчим документом (наказом). Але при цьому слід враховувати, що організації мають право надавати працівникам пільги лише у межах своїх повноважень. Отже, зазначені повноваження має бути закріплено або у колективному договорі, або у статуті, прийнятому відповідно до законодавства. Зазначене право, як правило, реалізується керівником. Однак статутом можуть і обмежуватись повноваження керівника щодо надання пільг із зазначенням іншого порядку їх надання (зокрема, може бути передбачено, що такі питання вирішуються загальними зборами господарського товариства або безпосередньо власником майна приватного підприємства тощо).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
