Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» працівникам гарантоване право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Скористатися таким правом вони можуть, коли настає страховий випадок в період роботи, зокрема час випробування та день звільнення, якщо інше не передбачено законом.
У день установлення непрацездатності, у разі захворювання, травми, зокрема побутової, за винятком випадків лікування в стаціонарі, працівникові видається лікарняний листок.
У випадку, якщо листок непрацездатності втрачено, новий видається:
- за рішенням лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) відповідного лікувально-профілактичного закладу;
- з позначкою «дублікат»;
- на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.
Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність триває, працівнику на його бажання видається листок непрацездатності із зазначенням у графі «Заключні висновки», що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності (ч. 2 п. 1.14 Інструкції № 455).
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше 10 днів з дня їх надходження. А нараховують допомогу — у найближчий після дня призначення строк, установлений для виплати заробітної плати.
Матеріальне забезпечення, передбачене Законом № 1105, виплачується, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців з дня відновлення працездатності, встановлення інвалідності (ч. 5 ст. 32 Закону № 1105).
Отже, законодавство обмежує лише строк звернення за призначенням матеріального забезпечення у зв’язку з втратою працездатності. Він становить 12 місяців. Строк, протягом якого сам працівник має подати на підприємство листок непрацездатності після хвороби, нормативні акти не регламентують. Це питання варто врегулювати у Правилах внутрішнього трудового розпорядку.
Якщо, повернувшись на роботу після хвороби, працівник не надає листок непрацездатності, роботодавцю слід зажадати від нього письмових пояснень щодо причин відсутності. У разі визнання причин неповажними, працівника може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (оголошено догану або звільнено за прогул без поважних причин) із дотриманням вимог статей 147-150 КЗпП.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
