Вихідна допомога виплачується у випадках, визначених КЗпП, а також при звільнення сезонних працівників
Випадки звільнення, в яких виплачується вихідна допомога | Розмір виплати |
Звільнення у зв’язку з відмовою працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією (далі — організація), а також через відмову від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП) | не менше середнього місячного заробітку |
Звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в т. ч. ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням організації, скороченням чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП) | не менше середнього місячного заробітку |
Звільнення у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП) | не менше середнього місячного заробітку |
Звільнення у зв’язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП) | не менше середнього місячного заробітку |
Звільнення з ініціативи працівника внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, про охорону праці, колективного чи трудового договору (ст. 38, 39 КЗпП, частина четверта Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII) | у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку |
Припинення повноважень посадових осіб (п. 5 ст 41 КЗпП) | не менше ніж шестимісячний середній заробіток |
Тимчасовим робітникам і службовцям вихідна допомога виплачується у випадках, передбачених законодавством про працю, а також у разі розірвання трудового договору у випадку припинення роботи в організації на строк більше одного тижня з причин виробничого характеру або скорочення роботи в них (п. 7 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 № 311-IX) | в розмірі триденного середнього заробітку |
Робітникам і службовцям, зайнятим на сезонних роботах, вихідна допомога виплачується у випадках, передбачених законодавством про працю, а також у разі розірвання трудового договору у випадку припинення робіт в організації на строк більше двох тижнів з причин виробничого характеру або скорочення робіт в них (п. 8 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 29.09.1974 № 310-ІХ) | у розмірі тижневого середнього заробітку |
Хоча статтею 44 КЗпП, частиною 1 статті 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, частиною 5 статті 4 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-XII передбачено виплату вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних заробітних плат у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, на сьогодні при припиненні трудового договору відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП правових підстав для виплати вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП, немає.
Стаття 44 КЗпП установлює мінімальний розмір вихідної допомоги для певної підстави звільнення. Розмір вихідної допомоги може бути збільшено.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
