Змінами, внесеми до КЗпП, відмінено виплату вихідної допомоги при звільненні у зв’язку з призовом на військову службу. Проте тривалий час питання такої виплати залишалося спірним. Дізнайтеся, чи матимуть нині матеріальне забезпечення працівники, яких призвано на військову службу
Питання, пов’язані з виплатою вихідної допомоги при звільненні, регулюються статтею 44 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Перша зміна щодо виплати вихідної допомоги: Закон № 1014
Положення щодо виплати працівнику вихідної допомоги у розмірі не менше двомісячного середнього заробітку при припиненні трудового договору у зв’язку з призовом на військову службу (тобто відповідно до п. 3 ст. 36 КЗпП) було передбачено статтею 44 КЗпП до 20.06.2007 (до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань військового обов’язку і військової служби» від 11.05.2007 № 1014-V; далі — Закон № 1014).
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 розділу І Закону № 1014 унесено зміни до статті 44 КЗпП, якими виключено положення щодо виплати працівнику вихідної допомоги при припиненні трудового договору у зв’язку з призовом на військову службу.
Друга зміна щодо виплати вихідної допомоги: Закон про Держбюджет-2008
Після виключення положення щодо виплати вихідної допомоги з КЗпП мала місце спроба повернутися до цієї правової норми, проте її було визнано неконституційною. Розглянемо докладніше.
Із 1 січня 2008 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (далі — Закон № 107).
Згідно з пунктами 96 та 97 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону № 107, текст статті 44 КЗпП було викладено у такій редакції: «При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.».
Повернення до змін, внесених Законом № 1014: Рішення Конституційного Суду України
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 (далі — Рішення), положення пунктів 96 та 97 розділу II Закону № 107, якими було внесено відповідні зміни до статті 44 КЗпП, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Положення Закону № 107, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону № 107, визнаних неконституційними.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Тож, можна дійти висновку, що на сьогодні при припиненні трудового договору відповідно до пункту 3 статті 36 КЗпП (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу), правових підстав для виплати вихідної допомоги, передбаченої статтею 44 КЗпП, немає.
Щодо виплати грошової допомоги
Слід зазначити, що частиною другою статті 119 КЗпП установлено, що працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, надаються гарантії та пільги відповідно до цього закону.
Статтею 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» вiд 25.03.1992 № 2232-XII визначені питання матеріального забезпечення громадян України у зв’язку з призовом або прийняттям на військову службу. Частиною першою цієї статті передбачено, що громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, виплачується грошова допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ураховуючи наведене, на сьогодні працівникам, які залучаються до виконання військового обов’язку, передбачено таку гарантію як виплата грошової допомоги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587.
Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, яку встановлено законом на час призову.
Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби — шляхом її перерахування військовим комісаріатом на рахунок у банку, зазначений її одержувачем, або через касу військового комісаріату.
Олена Туліна,
директор Юридичного департаменту Міністерства соціальної політики України
Ірина Житкова,
головний редактор Експертус: Кадри, член Експертної ради системи Експертус Кадри
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
