Самозайнята особа — це платник податку, який є фізичною особою — підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що ця особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ).
Незалежною професійною діяльністю називають участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності; діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів; особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що ця особа не є працівником чи фізичною особою — підприємцем, крім випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ, та використовує найману працю не більше ніж чотирьох фізичних осіб.
Який порядок та умови взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, визначає ст. 65 ПКУ та Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 № 1588.
Роботодавець також є самозайнятою особою, адже використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки щодо сплати їм заробітної плати, а ще нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, та інші обов’язки, передбачені законами (пп 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Контролюють додержання законодавства про оплату праці, зокрема, податкові органи, які мають право проводити перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством (ст. 35 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР). Якщо під час такої перевірки зафіксували факти недотримання роботодавцем (податковим агентом) законодавства щодо укладення трудового договору, неоформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, то на роботодавця накладають штраф відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ. Якщо роботодавець порушує порядок подання інформації про фізичних осіб — платників податків, то він має сплатити штраф (п. 119.1 ст. 119 ПКУ).
Адміністративна відповідальність передбачена за:
- неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб під час виплати фізичній особі доходів;
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державних податкових інспекцій за встановленою формою відомостей про доходи громадян (ст. 163 прим. 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Отже, норми ПКУ та інші нормативно-правові акти не передбачають відповідальність фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, якщо вона використовує найману працю більше ніж чотирьох фізичних осіб.
За матеріалами ГУ ДПС у Чернівецькій області
