За яких умов роботодавець може звільнити працівника з власної ініціативи та як розірвати трудовий договір
Упродовж періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» (п. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).
За заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, роботодавець має в обов’язковому порядку надати йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше ніж 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» (п. 4 ст. 12 Закону № 2136).
УВАГА! Якщо працівник не просив про відпустку чи звільнення і не подавав відповідних заяв, роботодавець не має права надавати відпустку чи звільняти працівника за власним бажанням. Розірвати трудовий договір роботодавець може лише за законних підстав. Для припинення трудового договору за угодою сторін потрібне спільне волевиявлення його сторін щодо припинення договору в обумовлений строк.
Звільнення за ініціативою роботодавця можливе лише за наявності підстав, визначених у ст. 40 та ст. 41 КЗпП.
Якщо працівники не виходять на роботу через ведення воєнних дій та пов’язані з цим обставини, їх не можна звільними за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП за прогул без поважної причини. Необхідність зберегти життя та здоров’я працівників і їхніх сімей є відсутністю на роботі з поважних причин.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління
Державної служби України з питань праці
Питання звільнення вагітних жінок є одним із найчутливіших у трудовому законодавстві України. Роботодавці повинні діяти виключно в межах закону, адже неправомірне звільнення вагітної жінки з роботи може спричинити серйозні юридичні наслідки — від поновлення працівниці на посаді до виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Працівник, який бажає звільнитись за власним бажанням за відсутності поважної причини, зобов’язаний за два тижні повідомити роботодавця про своє звільнення. Якщо ж працівник в заяві вказав причину, через яку потрібно раніше звільнитися, тоді двотижневий строк попередження не застосовуємо. Про це та про інші випадки, коли можна звільнитись без відпрацювання, читайте в статті.
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Працівник зобов’язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором. Що робити, коли виникла необхідність змін в організації як самого виробництва, так і істотних умов праці за трудовими договорами. Роз’яснюємо порядок дій та документування.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
