Відпустка без збереження заробітної плати в період дії воєнного стану та у мирний час
Законодавство про працю передбачає такі види відпусток без збереження зарплати, які роботодавець надає працівникам:
- щороку — для певних категорій працівників;
- за визначених обставин. (ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 №504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
В мирний час роботодавець не може відмовити працівнику в наданні відпустки без збереження заробітної плати за певних обставин. Але має право не погодити відпустку за свій рахунок за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки).
Утім, на період воєнного стану, законодавці запровадили зміни до правил надання відпусток. За яких умов та кому надавати відпустки за власний рахунок у військовий час, додатково розглянемо у статті.
Як оформити відпустку за власний рахунок?
Насамперед працівник пише заяву на відпустку роботодавцю. Якщо це відпустка, яку за бажанням працівника надають обов’язково, працівник подає документ, що підтверджує право на таку відпустку.
Наступний крок — на підставі заяви роботодавець видає наказ про надання відпустки за типовою формою П-3 чи в довільній формі. Обов’язково зазначте в наказі:
- підставу надання відпустки;
- тривалість відпустки.
Зареєструйте наказ, який підписав директор, в Журналі реєстрації наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання. Працівника ознайомте з наказом під підпис.
Інформацію про відпустку внесіть до особової картки П-2.
Відпустка за власний рахунок: зразок заяви
Відпустка без збереження заробітної плати в табелі
У табелі обліку використання робочого часу позначте відпустку буквеним або цифровим кодом згідно з Переліком умовних позначень для обліку використання робочого часу (типова форма П-5 «Табель облік використання робочого часу», затверджена наказом Держстату від 05.12.2008 № 489).
Пам’ятайте, що законодавство не містить понять «відпустка за власний рахунок» або «відпустка за свій рахунок». Ці назви використовуються в розмовній мові, юридично маєте оформити відпустку без збереження зарплати.
Відпустка за власний рахунок під час воєнного стану
На період дії воєнного стану законодавці розширили перелік умов, за яких працівник може оформити свою відсутність на роботі (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).
Так, за згодою роботодавця під час воєнного стану працівник може отримати:
- відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін за сімейними обставинами — до 30 к. д. на рік (ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки);
- відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період дії воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136);
- відпустку без збереження заробітної плати працівнику, що виїхав за межі території України чи набув статусу внутрішньо переміщеної особи (ВПО) — до 90 к. д. (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136).
Нагадуємо, що відпустку без збереження заробітної плати оформлюєте наказом на підставі заяви. Від працівника, що працює дистанційно в Україні чи за кордоном, отримуйте заяву за допомогою доступних засобів зв’язку. У такий самий спосіб і ознайомлюйте його з наказом про відпустку. Звичайно, якщо спочатку унормували альтернативний спосіб обміну документами (ст. 7 Закону № 2136).
Відпустка за власний рахунок: зразок наказу
Увага! Роботодавець може запропонувати працівнику оформити відпустку без збереження заробітної плати у в період дії воєнного стану. Але змушувати до цього працівників не має права.
Працівник може достроково вийти на роботу з відпустки без збереження зарплати. У такому разі працівник звертається до роботодавця із заявою про припинення відпустки.
Також працівник може оформити іншу відпустку за свій рахунок, якщо має на неї право відповідно до статті 25 Закону про відпустки.

Відмова у наданні відпустки за власний рахунок в період дії воєнного стану
Чи можна відмовити у наданні відпустки за свій рахунок в умовах воєнного стану?
Відповідаємо. Так, роботодавець може відмовити в наданні відпустки без збереження зарплатні:
- за згодою сторін, що надають за сімейними обставинами, на період дії карантину, встановленого КМУ, або на період дії воєнного стану (ст. 26 Закону про відпустки);
- працівнику об’єкта критичної інфраструктури;
- працівнику, залученому до виконання робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення), окрім відпустки:
- у зв’язку з вагітністю та пологами;
- для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Так скеровує частина 2 статті 12 Закону № 2136.