Роботодавці так само мають піклуватися про створення безпечних умов
Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
На громадян, яких залучають до суспільно корисних робіт, покладаються певні обов’язки щодо безпеки праці. Насамперед йдеться про офіційно зареєстрованих безробітних, яких першочергово можуть долучити до роботи в умовах воєнного стану.
Так, працівники повинні:
- відповідально проходити навчання та сприймати інструктажів з охорони праці;
- ретельно дотримуватися інструкцій з охорони праці;
- під час робіт чи просто перебуваючи на території виконання робіт дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточення;
- використовувати засоби колективного та індивідуального захисту (якщо ЗІЗ відсутні або прострочені, несправні, пошкоджені чи забруднені, працівників не можна допускати до роботи).
Безумовно, роботодавці також повинні дотримуватися правил охорони праці. Зокрема, потрібно ретельно стежити за безпекою технологічних процесів, дотримуватися правил експлуатації механізмів та устаткування, забезпечити працівників засобами індивідуального захисту та створити на робочих місцях такі санітарно-побутові умови, які відповідають нормативним вимогам.
Також потрібно пам’ятати, що при залученні до суспільно корисних робіт обов'язково укладається строковий трудовий договір з працівниками.
За матеріалами Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
