Під час період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (згідно зі ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Спрощені трудові відносини на малих і середніх підприємствах
Водночас, відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», трудовий договір може бути укладений у формі електронного документа за згодою між працівником і роботодавцем.
Водночас Кодекс законів про працю України (ст. 49-6) передбачає, що саме трудовим договором здійснюється регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим.
Тож в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин трудовий договір укладається в письмовій формі державною мовою у двох примірниках (по одному — для кожної зі сторін).
Як нагадали у Держпраці, трудові відносини в умовах спрощеного режиму, не врегульовані положеннями глави ІІІ-Б КЗпП або умовами трудового договору, регулюються відповідними положеннями КЗпП.
Тож застосувати спрощений режим регулювання трудових відносин, якщо немає письмового трудового договору, не можна.
За матеріалами Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
Під час період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (згідно зі ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).