Законодавством не установлено жодних обмежень щодо обсягу трудових прав працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96ВР жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
З огляду на зазначені норми, жодних застережень щодо ненадання зазначеної відпустки, за наявності вказаних умов, працівнику-суміснику немає.
Отже, додаткова відпустка сумісникам, зокрема соціальна відпустка, яка надається працівникам, що мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А І групи, має надаватися.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
