Переможця конкурсу, а також другого за результатами кандидата визначає конкурсна комісія після проведення останнього виду оцінювання — співбесіди (п. 5 ч. 4 ст. 27 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII; далі — Закон № 889). Рішення оформляють протоколом, який підписують протягом 3-х календарних днів (к. д.) після засідання конкурсної комісії (ч. 1 ст. 28 Закону № 889).
Інформацію про переможця конкурсу оприлюднюють на сайті Нацдержслужби та держоргану, де відбувався конкурс, не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу засідання конкурсної комісії (абз. 1 ч. 2 ст. 28 Закону № 889).
Понад це кожен учасник конкурсу отримує письмове повідомлення про його результати. Повідомлення надсилає служба управління персоналом державного органу, де проведено конкурс, протягом 5-ти к. д. із дня оприлюднення результатів (ч. 4 ст. 28 Закону № 889). Інформація про переможця закритого конкурсу не оприлюднюється.
Учасник, який не пройшов відбір, має право оскаржити рішення комісії щодо результатів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби (ч. 5 ст. 28 Закону № 889):
категорії «А» — у суді;
категорій «Б» і «В» — у Нацдержслужбі або в суді.
Скаргу щодо рішення конкурсної комісії подають протягом 10 к. д. із дня отримання письмового повідомлення про результати конкурсу. Скаржник зобов’язаний повідомити відповідну конкурсну комісію про оскарження її рішення та надати їй копію скарги (ч. 6 ст. 28 Закону № 889).
Отже, учасник конкурсу отримав письмове повідомлення про непроходження відбору. З наступного дня розпочинається перебіг строку оскарження результатів конкурсу — 10 к. д. Протягом цього часу суб’єкт призначення (керівник державної служби) не має права видати акт про призначення переможця конкурсу на відповідну посаду. За наявності кількох кандидатів дати отримання повідомлення можуть різнитися. В цьому разі строк оскарження відраховують від найпізнішої дати отримання повідомлення.
За відсутності скарг переможця конкурсу можна призначити на посаду.
Якщо ж конкурсна комісія отримала повідомлення про оскарження та копію скарги, дія «мораторію» на призначення переможця конкурсу на вакантну посаду продовжується до прийняття рішення за скаргою суб’єктом її розгляду, однак щонайбільше на 29 к. д. після оприлюднення результатів конкурсу. За загальним правилом, переможець має бути призначений на посаду не пізніше 30-го к. д. після оприлюднення результатів (ч. 3 ст. 31 Закону № 889), навіть якщо розгляд скарги триває.
Можливість винятків із наведеної норми засвідчує уточнення «якщо інше не передбачене законом» (ч. 3 ст. 31 Закону № 889). Сутність його в тім, що зазначені в нормі строки призначення не застосовуються, якщо:
Закон № 889 або інший закон встановлює відмінні строки прий-няття рішення;
реалізація норм Закону № 889 або іншого закону унеможливлює дотримання цих строків.
Приклад 1. Згідно з частиною 4 статті 31 Закону № 889 рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду державної служби ухвалюють за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700). Своєю чергою, спецперевірку здійснюють у строк, що не перевищує 25 к. д. з дня надання згоди на її проведення (абз. 1 ч. 1 ст. 57 Закону № 1700). Тож строк оскарження результатів конкурсу може завершитися, а спеціальна перевірка ще триватиме. За таких умов переможець конкурсу може бути призначений на посаду лише після спеціальної перевірки, з урахуванням її результатів.
Визначте, кому доцільно доручити табельний облік, адаптуйте форму табеля під потреби підприємства, заповніть табель без помилок, навіть якщо працівники працюють за режимом, відмінним від звичайного, та правильно оберіть позначки для неявок
Приклад 2. Як зазначалося, результати конкурсу можуть бути оскаржені в судовому порядку. Розгляд скарги є підставою для відтермінування ухвалення рішення про призначення на посаду переможця конкурсу — щонайбільше до 30 к. д. з дня оприлюднення інформації про переможця.
Водночас суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може, за наявності відповідних підстав (див. табл.), постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову (ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України; далі — КАС).
Зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються
Заборона вчиняти певні дії
Якщо на підставі викладених у скарзі фактів суд дійде висновку про необхідність заходів забезпечення позову, він може ухвалою заборонити суб’єкту призначення (керівнику державної служби) видавати акт про призначення на посаду переможця конкурсу. Ця заборона може діяти протягом усього часу судового розгляду, хоч би він тривав і понад 30 к. д. після оприлюднення результатів конкурсу.
Прикладами є ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 у справі № 826/16611/16 та Житомирського окружного адміністративного суду від 02.11.2016 у справі № 806/2244/16 (зі зміною, внесеною ухвалою від 03.11.2016).
Звісно, поодинокі судові рішення не можуть слугувати підставою для серйозних висновків. Однак цінність зазначених ухвал у тому, що вони постановлені вже в період дії нового закону про державну службу і, таким чином, є відображенням практики застосування цього закону, яка наразі формується. Тому подальший розвиток подій у зазначених справах становить чималий практичний і теоретичний інтерес, незалежно від остаточного їх вирішення.
Певні способи забезпечення позову не допускаються: зокрема, шляхом зупинення актів Президента України або заборони Президентові вчиняти певні дії (п. 1 ч. 5 ст. 117 КАС).
Установлення дати отримання повідомлення про результати конкурсу
Дата отримання кандидатом, який не пройшов конкурсний відбір, повідомлення про результати конкурсу, є важливим юридичним фактом. Адже з неї розпочинається перебіг строку оскарження результатів конкурсу. Саме після закінчення цього строку можна видавати акт про призначення переможця конкурсу на посаду.
Закон № 889 передбачає надсилання всім кандидатам письмового повідомлення про результати конкурсу (ч. 4 ст. 28). Утім, досі повсюдною є практика, успадкована з часів старого закону про держслужбу: кандидати засвідчують ознайомлення з результатами конкурсу, проставляючи підпис і дату в документах конкурсної комісії (протоколі, рейтинговій відомості тощо). Ця практика не відповідає вимогам нового закону. Понад це, оскаржуючи результати конкурсу, кандидат зможе послатися на те, що не був належно поінформований про них, адже не отримав письмового повідомлення. А дата та підпис, проставлені на документах конкурсної комісії, ще не свідчать про виконання службою управління персоналом відповідних обов’язків.
Отже, кожному кандидату має бути наданий документ, який можна ідентифікувати як «письмове повідомлення про результати конкурсу». Його можна надіслати поштою або вручити особисто.
Нагадаємо, що відлік строку оскарження розпочинається не з дати надсилання повідомлення, а з дати його отримання кандидатом. Тому, плануючи скористатися послугами пошти, слід обрати такий вид відправлення, який дасть змогу точно встановити дату отримання повідомлення адресатом. Наприклад, рекомендований лист з описом вкладення та повідомленням про вручення. Перевірити його отримання можна на веб-сторінці. Для цього достатньо ввести номер із 13-ти цифр, який зазначено на чеку (квитанції), виданому відділенням поштового зв’язку під час відправлення листа. У разі надсилання листа з повідомленням про вручення до державного органу має надійти документ, що підтверджує отримання цього листа адресатом.
Під час вручення повідомлення особисто цей факт засвідчують шляхом проставлення актуальної дати та підпису кандидата на другому екземплярі повідомлення або у спеціальному журналі обліку таких повідомлень. Якщо кандидат відмовиться засвідчити підписом факт отримання повідомлення або проставити дату чи зазначить некоректну дату, повідомлення слід надіслати поштою.
