У наказі Мінпраці від 12.05.1996 № 43 визначено перелік видів робіт, при здійсненні яких передбачається застосовування колективної (бригадної) матеріальної відповідальності, а також Типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.
Частиною другою статті 135-2 КЗпП визначено, що колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється роботодавцем чи установою, за умови погодження із виборним органом первинної профспілкової організації (тобто представником з профспілки) підприємства.
Важливі статті
Як діяти у випадку, якщо на підприємстві немає профспілки? Існують різні рекомендації щодо таких випадків.
Як правило у КЗпП прямо вказано випадки, коли роботодавцю потрібно обов’язково погоджувати рішення з колективом організації. До прикладу, якщо в організації немає профспілки, укладання колективного договору здійснюється з участю представників, які вільно обирані на зборах, або уповноважені ними органи (ст.12 КЗпП). Якщо в організації не укладено колективний договір, питання оплати праці за відсутності профспілки погоджується з іншим органом, який уповноважений на представництво трудовим колективом.
Судова практика щодо використання колективної матеріальної відповідальності
Судова практика щодо цього питання також різна. Вирішуючи справи щодо матеріальної відповідальності працівників, за заподіяну власнику підприємства шкоду, суди загальної юрисдикції, доходили висновку, що за відсутності профспілки неможливо запровадити колективну матеріальну відповідальність. А отже, запровадження такого виду матеріальної відповідальності — неможливе взагалі.
Інший підхід задекларувало Мінпраці у Наказі № 43. Так, пунктом 2 Загальних положень Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальністьпередбачено, що рішення роботодавця про становлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності оформляється наказом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Верховним Судом України було врегульовано це питання. Згідно з правовим висновком ВСУ посилання на відсутність погодження договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність з боку виборного органу первинної профспілкової організації є безпредметним у випадку, якщо профспілка в організації не створювалась (Ухвала від 06.05.2004 № 6-706кс03).
Узагальнюючи практику застосування судами законодавства, що регулює матеріальну відповідальність працівників за шкоду, заподіяну роботодавцю, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ підготував на основі узагальнень лист від 01.09.2015 № 12, що був направлений апеляційним судам для використання в практичній роботі. В листі ще раз наголошується, що необхідною умовою укладання договору про колективну матеріальну відповідальність є погодження його з профспілковим комітетом (зокрема, стосовно об’єктивної необхідності застосування саме цієї форми відповідальності). Однак відсутність погодження договору з профспілковим комітетом не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування шкоди, заподіяної роботодавцю, якщо у справі буде встановлено, що профспілки на підприємстві немає і профспілковий комітет відсутній.
Отже, якщо профспілка в організації не створювалась, рішення про встановлення колективної (бригадної) матеріальної відповідальності роботодавець може прийняти самостійно. Якщо вважає за потрібне, може погодити таке рішення з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, аби додатково пересвідчитися в наявності підстав для укладання договорів про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.
Внесення змін до колективного договору у зв’язку із запровадженням колективної матеріальної відповідальності законодавством не передбачено.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
