Укладення трудових договорів із сезонними працівниками

Особливості регулювання праці сезонних працівників установлюються законодавством (ст. 7 КЗпП).

В Україні наразі діє два нормативні акти, що безпосередньо спрямовані на врегулювання трудових відносин із сезонними працівниками:

• Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 29.09.1974 № 310-ІХ (далі — Указ № 310);
• Постанова КМУ «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» від 28.03.1997 № 278 (далі — Постанова № 278).

Особливості трудових відносин із сезонними працівниками визначаються також у Законах України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV ).

Умови для укладання трудових договорів з сезонними працівниками

Пунктом 1 Указу № 310 визначено, що сезонними вважаються такі роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, а відповідно до пункту 4 Указу № 310 трудовий договір при прийнятті на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону.

Утім, не кожну роботу, що залежить від природних і кліматичних умов й виконується протягом певного періоду, можна віднести до сезонної. Вичерпний перелік сезонних галузей та сезонних робіт установлено Постановою № 278.

Отже, трудовий договір, укладений для виконання сезонних робіт, є строковим трудовим договором, який може бути укладено на строк не більше шести місяців і не може перевищувати тривалості сезону.

У разі коли тривалість сезонних робіт перевищує шість місяців, з працівниками слід укладати «звичайні» (відповідно до п. 2, 3 ст. 23 КЗпП) строкові трудові договори (тобто на такі договори не має поширюватися дія Указу № 310).

У разі укладання з працівниками строкових трудових договорів для виконання сезонних робіт терміном до двох місяців такі працівники вважаються тимчасовими і до них, згідно з частиною другою пункту 12 Указу № 310, застосовується законодавство про тимчасових робітників і службовців, зокрема Указ президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 № 311-ІХ.

Отже, трудовий договір на сезонні роботи може бути укладено лише у разі, якщо такі роботи мають одночасно дві ознаки:

• роботи не можуть виконуватись протягом повного року, а тривають певний період, залежно від природних та кліматичних умов;
• відповідні галузі та види робіт, на які приймається працівник, належать до сезонних відповідно до Постанови № 278.

Якщо тривалість певного виду роботи залежить від природних та кліматичних умов, але ця робота не належить до галузей та робіт, визначених Постановою № 278, таку роботу не можна вважати сезонною.

Роботи, які віднесено Постановою № 278 до сезонних, але тривають протягом повного року і не залежать від природних та кліматичних умов, також не можуть належати до сезонних.

Пунктом 2 Указу № 310 установлено, що на працівників, зайнятих на сезонних роботах, поширюється дія законодавства про працю України за винятками, визначеними цим Указом. Отже, розглянемо особливості трудових відносин із сезонними працівниками.

Корисно для кадровика

• Фахові заходи
• Підвищення кваліфікації: оберіть свій варіант

Прийняття на сезонну роботу

Відповідно до пункту 3 Указу № 310 працівника, з яким укладається трудовий договір на виконання сезонних робіт, має бути попереджено про тривалість і характер роботи одразу при укладенні договору, а в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу має бути зазначено, що працівник приймається на сезонну роботу.

Трудовий договір на виконання сезонних робіт може бути укладено як в письмовій, так і в усній формі, при цьому дотримання письмової форми є обов’язковим на вимогу працівника або в разі укладання такого договору з неповнолітньою особою (ст. 24 КЗпП).

У разі укладання трудового договору в усній формі працівник має зазначити в заяві, що просить прийняти його на сезонну роботу.

Якщо трудовий договір укладають в письмовій формі, в тексті договору також має бути зазначено про те, що договір укладено для виконання сезонних робіт.

Строковий трудовий договір на виконання сезонних робіт може бути укладено на визначений термін (п. 2 частини першої ст. 23 КЗпП) або на час виконання певної роботи (п. 3 частини першої ст. 23 КЗпП). Залежно від різновиду строкового договору відрізнятимуться формулювання в заявах працівників і наказах про прийняття на роботу.

Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"