Сезонна робота — це одна з найбільш поширених форм працевлаштування в різних сферах діяльності, таких як сільське господарство, будівництво, туризм, роздрібна торгівля та інші. Вона є чудовою можливістю для працівників знайти тимчасову зайнятість, а для роботодавців — вирішити питання з підвищеною потребою у працівниках у пік сезону. Однак процес найму сезонних працівників має свої особливості, а відпустка на сезонній роботі викликає низку питань. Усе про оформлення відпустки сезонним працівникам – у статті.
Щорічна основна відпустка сезонним працівникам
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 29.09.1974 № 310-ІХ (далі — Указ № 310) сезонними є ті роботи, що внаслідок кліматичних та природних умов виконуються не цілий рік, а певний період, що не перевищує шести місяців. Тобто укладати трудовий договір з працівником, якого буде залучено до виконання сезонних робіт, можна не більше ніж на шість місяців.
Постановою КМУ «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» від 28.03.1997 № 278 визначено вичерпний перелік сезонних галузей та сезонних робіт. Якщо потрібно прийняти працівника для виконання роботи, яка не належить до цього переліку, варто укласти строковий трудовий договір на період виконання певної роботи.
Лікарняні сумісникам із 4 квітня 2025 року
При укладенні з працівником трудового договору на виконання сезонних робіт обов’язково потрібно зазначити, що його прийнято на сезонну роботу та попередити про тривалість та характер виконання робіт. У іншому випадку — трудовий договір може розглядатися як безстроковий.
Для сезонних працівників не встановлюється випробування для перевірки відповідності їх дорученій роботі (п. 5 Указу № 310). Якщо у трудовому договорі або наказі про прийняття на роботу визначено умови випробування, навіть за згодою працівника, це все одно не надає роботодавцю права звільнити працівника у зв’язку із незадовільним результатом випробування.
Працівникам, які виконують сезонні роботи, щорічну відпустку надають на загальних підставах відповідно до Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Окремих підстав для надання відпустки сезонним працівникам цим законом не передбачено. Сезонним і тимчасовим працівникам відпустку надають пропорційно до відпрацьованого часу. Отже, тривалість відпустки сезонних працівників може бути меншою за 24 календарних дні. Якщо працівник не скористався відпусткою за час виконання сезонної роботи, він може використати її при звільненні чи отримати компенсацію за неї.
Оформте за зразками поділ, перенесення чи продовження щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності працівника, виконання ним громадських обов’язків, збігу відпусток та з ініціативи роботодавця.
Виконання сезонних робіт учнями, студентами, працівниками з інвалідністю
Приймаючи на сезонну роботу учня чи студента під час їхніх канікул, роботодавець повинен зважати на вік працівників і встановлювати скорочену тривалість робочого часу для:
- працівників віком від 16 до 18 років — 36 год. на тиждень;
- осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років) — 24 год. на тиждень.
Якщо для виконання сезонних робіт прийнято працівника з інвалідністю, тривалість робочого часу не може перевищувати рекомендованого в індивідуальній програмі реабілітації інваліда.
Звільнення сезонних працівників
Трудовий договір із сезонними працівниками припиняється на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (КЗпП). Проте для сезонних працівників скорочено певні процесуальні строки.
Так, якщо працівник приймає рішення про звільнення за власним бажанням, він має попередити про це роботодавця письмово за три дні до звільнення (п. 6 Указу № 310).
Трудовий договір з сезонними працівниками може бути розірвано з ініціативи роботодавця з додаткових підстав, ніж визначені статтями 40 і 41 КЗпП:
- припинення робіт на строк більше двох тижнів з причин виробничого характеру або скорочення робіт;
- нез’явлення працівника на роботу безперервно більше ніж один місяць внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 7 Указу № 310).
До відома!
Проєктом Трудового кодексу України не визначено понять «тимчасові» та «сезонні» працівники. Проте регламентовано особливості трудових відносин, установлених на строк до двох місяців, і для заміщення тимчасово відсутнього працівника на строк до чотирьох місяців.
Нині, за відсутності відповідних норм у КЗпП, такі трудові відносини регулює Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.1974 № 311-IX.
Статтею 61 проекту ТК передбачається, що працівник, з яким укладено трудовий договір строком до двох місяців, матиме право розірвати його з власної ініціативи достроково, попередивши про це роботодавця за три дні.
Таким чином, прийом на сезонну роботу — це вигідний процес як для роботодавців, так і для працівників, проте він вимагає уваги до деталей і ретельної організації. Правильне оформлення трудових відносин, підбір відповідних кандидатів і створення комфортних умов праці можуть значно підвищити ефективність та результативність роботи під час сезону.
