Ліквідація Господарського кодексу: позиція Верховного суду

Закон України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб», що передбачає втрату чинності Господарським кодексом (ГК), почав діяти.

Наслідки скасування Господарського кодексу для приватних підприємств

З цього приводу Управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду департаменту аналітичної та правової роботи Апарату Верховного Суду оприлюднило свої висновки щодо правових змін.

Так, категорія суб'єктів господарювання нікуди не зникне, проте їх відносини регулюватимуться Цивільним кодексом та іншими законами. Зокрема, це стосується і зафіксованих у ГК господарських санкцій за порушення.

Новий закон виокремлює різні категорії таких суб'єктів в залежності від кількості працівників та обсягу доходів (мікропідприємництво, мале, середнє та велике підприємництво). Буде конкретизовано поняття посадових осіб підприємства (та їхніх фідуціарних обов'язків — таких, що пов'язані з управлінням майном). Передбачено, що ними є:

• керівник (одноосібний виконавчий орган);
• голова та члени колегіального виконавчого органу;
• голова та члени наглядової ради або ради директорів;
• ліквідатор;
• голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії);
• головний бухгалтер та корпоративний секретар;
• голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства.

Багато змін стосується саме державних і комунальних підприємств. Так, вони мають або ліквідуватися, або ж перетворитися на акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю, а управління здійснюватиметься через наглядові ради.

Читайте також:

• Чи обов’язково використовувати печатку після того, як скасують Господарський кодекс
• Чи скасовувати штатний розпис, коли втратить чинність Господарський кодекс

Частина державного та комунального майна буде закріплена за новоствореними товариствами на праві власності, а інша — на праві узуфрукту (особисте безоплатне володіння і користування). Така форма володіння може бути встановлена на будь-які види рухомого або нерухомого майна, крім земельних ділянок, що перебувають у власності держави чи територіальної громади (таке майно не повинно підлягати приватизації або бути включеним до статутного капіталу юридичних осіб).

Зверніть увагу, що наразі розпочався трирічний перехідний період, впродовж якого компанії мають трансформувати свою організаційно-правову форму. Це означає, що створення нових підприємств у попередніх формах буде недоступне, проте функціонуванню наявних це не завадить.

За інформацією Верховного суду України