В Україні стартує програма БЗВП: 300 годин навчання, включно з теорією та практикою. Для чоловіків це стане обов’язковою умовою, для жінок — добровільним вибором

З вересня 2025 року в Україні запроваджується обов’язкова базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів закладів вищої освіти. Вона стане частиною освітнього процесу й має на меті сформувати у молоді базові військові навички та підвищити рівень готовності до оборони країни.
Програма складається з 300 академічних годин: 90 – теорія у вишах і 210 – практика у навчальних центрах ЗСУ. Для чоловіків, придатних за станом здоров’я, практична підготовка є обов’язковою. Жінки можуть долучатися добровільно після постановки на військовий облік.
Після завершення курсу студенти складатимуть військову присягу, отримуватимуть сертифікат та військово-облікову спеціальність. Це звільнить їх від проходження обов’язкової базової військової служби та стане умовою для першого працевлаштування на держслужбі, у місцевому самоврядуванні та прокуратурі.
За інформацією Telegram-каналу
Чернігівського обласного ТЦК та СП
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті