Розширено коло осіб, на яких поширюється дія, уточнює процедури оцінювання стану здоров’я та вводить нові акти у випадку відмови у прийомі до військової частини

Де працівнику проходити ВЛК
22 серпня 2025 року набули чинності зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України (Постанова № 402)
Серед основних новацій:
дія документа поширена на військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;
голови ВЛК тепер зобов’язані формувати електронні направлення для оцінки повсякденного функціонування осіб (це впливатиме на встановлення інвалідності чи відсотка втрати працездатності);
запроваджено складання спеціального акта у разі відмови військової частини прийняти призвану людину за медичними показаннями. Упродовж трьох днів після цього має проводитися повторний медогляд ВЛК вищого рівня;
уточнено формулювання діагнозів у розкладі хвороб (статті 15 та 17);
встановлено, що для звільнених з полону військових факт позбавлення особистої свободи державою-агресором визнається підставою для формулювання причинного зв’язку «Поранення (контузія, травма, каліцтво), захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини».
За інформацією Telegram-каналу адвоката Дар’ї Тарасенко
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті