До посадових окладів застосовуватимуть додаткові підвищувальні коефіцієнти
1 вересня 2025 р. постійний представник КМУ у ВРУ Тарас Мельничук повідомив, що КМУ схвалив зміни, які стосуються оплати праці суддів.
У період воєнного стану застосують додатковий підвищувальний коефіцієнт до посадових окладів:
- держслужбовців апарату місцевих загальних судів, які провели класифікацію посад держслужби — у розмірі 1,19;
- держслужбовців апарату апеляційних судів, окружних адміністративних судів, господарських судів, територіальних управлінь Державної судової адміністрації, територіальних підрозділів Служби судової охорони, які провели класифікацію посад держслужби — у розмірі 1,3;
- Державної судової адміністрації, центрального органу управління Служби судової охорони, які провели класифікацію посад держслужби — у розмірі 1,2.
Як проводити повторну класифікацію посад державної служби
КМУ затвердив схему посадових окладів на посадах держслужби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2025 році постановою «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2025 році» від 29.12.2023 № 1409. Окрім того, до посадових окладів працівників патронатних служб у системі правосуддя, визначених додатком 6 до постанови КМУ «Про умови оплати праці працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»» від 24.12.2019 № 1112, застосують додатковий коефіцієнт підвищення:
- для Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — 1,45;
- для апеляційних судів, окружних адміністративних, господарських судів — 1,3;
- для місцевих загальних судів — 1,25.
На період воєнного стану зазначених працівників органів системи правосуддя преміюватимуть у розмірі, що не перевищує 30 % посадового окладу. При цьому, урахують додатковий коефіцієнт підвищення.
За інформацією Телеграм — каналу Тараса Мельничука
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті