МОН роз’яснило чи звільняють здобувачів освіти, старших 25 років, від базової загальновійськової підготовки
Базова військова служба і базова загальновійськова підготовка
МОН роз’яснило, що здобувачі освіти, які не проходили військову службу, мають пройти базову підготовку.
З 1 вересня 2025 року до навчальних планів ЗВО всіх форм власності додали окрему дисципліну — базова загальновійськова підготовка (далі — базова підготовка).
Механізм проходження базової підготовки регламентує стаття 10-1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII та Порядок проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських, затверджений постановою КМУ від 21.06.2024 № 734 (далі — Порядок № 734).
Базову підготовку проводять громадянам України, які досягли 18 років, придатні за станом здоров’я та не проходять військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, службу в правоохоронних органах.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 734 від базової підготовки звільняють громадян, що:
- визнали за станом здоров’я непридатними до військової служби;
- пройшли військову службу в інших державах до набуття громадянства України;
- проходили військову службу;
- мають сертифікат про проходження базової підготовки та здобуття військово-облікової спеціальності.
Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.1991 № 1975-ХII та постанова КМУ «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 10.11.1999 № 2066 визначають, що альтернативною (невійськовою) службою замінюють строкову військову службу в мирний час. Під час воєнного стану такої заміни законодавство не передбачає.
Не мають підстав для звільнення від базової загальновійськової підготовки здобувачі освіти, які:
- військовозобов’язані старші 25 років, що мають військово-облікову спеціальність і не проходили строкову службу;
- священнослужителі зареєстрованих релігійних організацій.
Таке роз’яснення МОН надало у листі від 07.07.2025 № 3/5593-25.
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті