Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Правил перетинання державного кордону, якими врегульовано порядок виїзду за кордон жінок-депутатів місцевих рад

Відтепер дія обмежень пункту 2-14 Правил перетинання державного кордону не поширюється на депутаток місцевих рад, окрім тих, хто є посадовими особами органів місцевого самоврядування та отримує заробітну плату з місцевого бюджету. У такому випадку виїзд можливий лише у межах службового відрядження або для відвідування чи супроводження дітей за кордон.
Держприкордонслужба наголосила, що пропуск жінок-депутатів місцевих рад на виїзд з України здійснюватиметься лише після оновлення відповідних баз даних у спосіб і строки, визначені Кабміном. Органи місцевого самоврядування мають протягом трьох днів подати оновлені списки таких осіб до Адміністрації ДПСУ, а в разі кадрових змін — оновлювати їх не пізніше наступного дня після ухвалення відповідного рішення.
Зміни спрямовані на чітке унормування процедури виїзду та належний контроль за окремими категоріями громадян у період дії воєнного стану.
За інформацією Держприкордонслужби
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті