Після оновлення правил до процесу відстрочок долучили ЦНАПи. Вони приймають документи, але не ухвалюють рішень

У процес оформлення та продовження відстрочок тепер залучено ще один суб’єкт — ЦНАП. Через це багато хто плутається, куди саме звертатися.
Адвокати пояснюють яку роль виконує кожен з учасників процесу.
Міноборони — відповідає за технічну частину автоматичного продовження відстрочок. Як саме це працюватиме на практиці, стане зрозуміло найближчим часом. Уже зараз відомо, що не всі відстрочки будуть продовжені автоматично.
ЦНАП — приймає документи для оформлення відстрочки та передає їх до ТЦК та СП. Водночас ЦНАП не ухвалює рішення про надання чи відмову у відстрочці, а лише виступає посередником.
Комісія при ТЦК та СП — розглядає подані через ЦНАП заяви, ухвалює рішення про надання або відмову у відстрочці. Також ці комісії мають право скасувати раніше надану відстрочку.
ТЦК та СП:
1️⃣ вносять у реєстр дані про відстрочки, надані комісіями;
2️⃣ вносять у реєстр інформацію про відстрочки посадових (службових) осіб, передбачених пунктами 16–23 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зверніть увагу: з 1 листопада ТЦК та СП більше не приймають заяви про надання відстрочки.
За інформацією Telegram-каналу адвоката Дар’ї Тарасенко
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті