Після оновлення правил до процесу відстрочок долучили ЦНАПи. Вони приймають документи, але не ухвалюють рішень
        
        
            
У процес оформлення та продовження відстрочок тепер залучено ще один суб’єкт — ЦНАП. Через це багато хто плутається, куди саме звертатися.
Адвокати пояснюють яку роль виконує кожен з учасників процесу.
Міноборони — відповідає за технічну частину автоматичного продовження відстрочок. Як саме це працюватиме на практиці, стане зрозуміло найближчим часом. Уже зараз відомо, що не всі відстрочки будуть продовжені автоматично.
ЦНАП — приймає документи для оформлення відстрочки та передає їх до ТЦК та СП. Водночас ЦНАП не ухвалює рішення про надання чи відмову у відстрочці, а лише виступає посередником.
Комісія при ТЦК та СП — розглядає подані через ЦНАП заяви, ухвалює рішення про надання або відмову у відстрочці. Також ці комісії мають право скасувати раніше надану відстрочку.
ТЦК та СП:
1️⃣ вносять у реєстр дані про відстрочки, надані комісіями;
2️⃣ вносять у реєстр інформацію про відстрочки посадових (службових) осіб, передбачених пунктами 16–23 частини 1 статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зверніть увагу: з 1 листопада ТЦК та СП більше не приймають заяви про надання відстрочки.
За інформацією Telegram-каналу адвоката Дар’ї Тарасенко
            
         
        
            
                            
                    
                    В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
                    
                
                                            
                    
                    У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
                    
                
                                            
                    
                    Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
                    
                
                                            
                    
                    В умовах воєнного стану в Україні питання мобілізації та взаємодії з Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) набувають особливої актуальності. Для роботодавців це означає необхідність чіткого розуміння своїх обов’язків щодо оповіщення працівників про виклик до ТЦК. Невиконання цих вимог може призвести до серйозних юридичних наслідків. Як оповістити працівника про виклик до ТЦК — у статті
                    
                
                                            
                    
                    Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?