У Верховній Раді повідомили про підсумки круглого столу на тему «Оцінювання повсякденного функціонування: шлях пацієнта для встановлення інвалідності, виклики та проблематика», який організував комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
До обговорення, окрім народних депутатів, долучилися представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій та благодійних фондів.
Оцінювання повсякденного функціонування особи
Розпочату на початку року реформу встановлення інвалідності, що передбачає систему оцінювання повсякденного функціонування замість медико-соціальних експертних комісій, назвали суттєвою для ветеранської політики. У підкомітеті з питань соціального захисту прав ветеранів додали, що зміни безпосередньо впливають на доступ ветеранів до реабілітації, соціальних гарантій та можливостей повернення до повноцінного життя. Водночас проблемою назвали те, що, поки триває оформлення інвалідності, військові часто не можуть отримувати належні їм виплати.
Крім того, було звернено увагу на систему санаторно-курортного лікування. Представників влади закликали зберегти її, адже на базі таких закладів можна розширити допомогу Захисникам та Захисницям та членам їхніх родин, забезпечивши їх якісною реабілітацією на базі вже наявних фахівців та обладнання.
У Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю також звернули увагу на якісну реабілітацію та відновлення функціональних можливостей, наголосивши на забезпеченні допоміжними засобами реабілітації як невід’ємній складовій процесу.
Відповідаємо на запитання:
У Міністерстві охорони здоров’я попередню систему охарактеризували як непрозору та таку, що має багато корупційних ризиків та не має єдиного підходу у регіонах. Натомість реформа передбачає перехід до прозорих, уніфікованих, цифровізованих процедур та на посилення спроможності медичної мережі. Зокрема:
- цифровізація процесу оцінювання (автоматизований обмін між медичною та соціальною сферами без паперових справ та обхідних листів);
- «попереднє засліплення» для уникнення корупційних ризиків (пацієнт та лікарі не знають один одного);
- екстериторіальність (можливість обирати будь-який заклад із доступного переліку);
- оновлення індивідуальних програм реабілітації (не лише медична, а й соціальна, економічна та освітня підтримка);
- фокус уваги на реальних потребах людини;
- визначення 13 підстав для направлення на оцінювання та перелік обов’язкових документів.
У МОЗ наголосили, що наразі до роботи залучили більш ніж 7 тисяч лікарів-практиків (у сім разів більше, ніж у попередніх структурах).
Наразі реформа триває: критерії встановлення інвалідності перебувають на етапі доопрацювання, оновлюється електронна система та відбувається підготовка до впровадження повної деперсоналізації розгляду справ з 2026 року. Урядовці також акцентували на залученості громадського сектору.
У Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності нагадали, що з початку року застосовують інформаційний обмін між електронною системою оцінювання повсякденного функціонування особи Міністерства охорони здоров’я України та Єдиною інформаційною системою соціальної сфери — задля активного отримання рішень експертних команд і результатів оцінювання повсякденного функціонування. У Мінсоцполітики повідомили про налагоджений обмін даними між різними системами центральних органів виконавчої влади та анонсували законопроєкт щодо запровадження комплексної оцінки обмежень діяльності особи, визначення її потреб та механізмів їх забезпечення.
Тим часом у Міністерстві у справах ветеранів перелічили основні проблеми, з якими стикаються військові:
- формальний підхід сімейних лікарів, які можуть відмовитись надати направлення на оцінювання;
- складнощі для маломобільних ветеранів, яких комісії можуть викликати на огляд замість того, щоб здійснити його за місцем проживання;
- перебування лікарів у різних будівлях, що ускладнює шлях проходження комісій.
Найбільше проблем виникає саме на місцях. Водночас у Мінветеранів підкреслили, що проблемні питання опрацьовують спільно з МОЗ.
У Фонді соцзахисту осіб з інвалідністю високо оцінили процес документування та обміну інформацією щодо результатів оцінки електронної комплексної оцінки повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) та пришвидшення в ухваленні рішень, проте висловили побажання щодо удосконалення укомплектування команд фаховим персоналом та стандартизації підходів.
Омбудсман з соціальних та економічних прав повідомила, що з початку року було зафіксовано 382 звернення щодо порушення права на встановлення інвалідності та 229 звернень щодо порушення права на огляд експертними командами. При цьому тривалість розгляду скарг на рішення експертних команд та МСЕК становить приблизно 5-6 місяців.
Тим часом Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ пояснив несвоєчасне реагування та тривалий розгляд значним обсягом звернень. Тут вважають, що з часом процес налагодиться.
Крім того, тут нагадали, що в електронному вигляді приймають лише ті скарги, що мають кваліфікований електронний підпис.
Також увагу громадян звернули на те, що у разі отримання інвалідності за кордоном її не потрібно оформлювати в Україні повторно — достатньо легалізувати документи згідно з міжнародними угодами.
За інформацією Верховної Ради України
Підпишіться на 
