Відмова надати неоплачувану відпустку для ВПО і звільнення працівника: пояснює Верховний суд

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
редактор стрічки новин порталу «Кадровик-01»
Розбираємось, на чиєму боці закон

Відмова надати неоплачувану відпустку для ВПО і звільнення працівника: пояснює Верховний суд

Верховний суд надав пояснення щодо того, чи має право роботодавець звільнити за прогул працівника (внутрішньо переміщену особу), якщо той просив про законну відпустку без збереження зарплати, але отримав відмову, і тепер не з'являється на роботі.

У ВС розглядали позов про поновлення на роботі від такого працівника, який вважав звільнення за прогул незаконним. Свою позицію скаржник пояснював тим, що, відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 12 ч. 3), роботодавець у період дії воєнного стану зобов'язаний надати працівнику, який набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати на термін, який не перевищує 90 календарних днів.

Проте суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, звернувши увагу на те, що позивач був залучений до виконання мобілізаційного завдання. Відтак, той же закон (ст. 12 ч. 2) дозволяє роботодавцеві відмовити працівнику в наданні такої відпустки, якщо особа залучена до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання.

Оскільки працівник знав про відмову в наданні відпустки, його невихід на роботу правомірно було розцінено як прогул

Позицію попередніх судів підтримав і Верховний суд, залишивши їх рішення без змін.

За інформацією Верховного суду України

додаток

Нові правила — 2026 для виконання квоти 4% щодо осіб з інвалідністю

Статті за темою

Усі статті за темою

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
10717

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
1485

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
12981

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
1505

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді