Відмова надати неоплачувану відпустку для ВПО і звільнення працівника: пояснює Верховний суд

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
редактор стрічки новин порталу «Кадровик-01»
Розбираємось, на чиєму боці закон

Відмова надати неоплачувану відпустку для ВПО і звільнення працівника: пояснює Верховний суд

Верховний суд надав пояснення щодо того, чи має право роботодавець звільнити за прогул працівника (внутрішньо переміщену особу), якщо той просив про законну відпустку без збереження зарплати, але отримав відмову, і тепер не з'являється на роботі.

У ВС розглядали позов про поновлення на роботі від такого працівника, який вважав звільнення за прогул незаконним. Свою позицію скаржник пояснював тим, що, відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 12 ч. 3), роботодавець у період дії воєнного стану зобов'язаний надати працівнику, який набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати на термін, який не перевищує 90 календарних днів.

Проте суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, звернувши увагу на те, що позивач був залучений до виконання мобілізаційного завдання. Відтак, той же закон (ст. 12 ч. 2) дозволяє роботодавцеві відмовити працівнику в наданні такої відпустки, якщо особа залучена до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання.

Оскільки працівник знав про відмову в наданні відпустки, його невихід на роботу правомірно було розцінено як прогул

Позицію попередніх судів підтримав і Верховний суд, залишивши їх рішення без змін.

За інформацією Верховного суду України

додаток

Дії відповідального за ведення військового обліку на початку року

Статті за темою

Усі статті за темою

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
847

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
11171

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
643

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
4003

Взаємодія підприємства з ТЦК: типові запити та як правильно відповідати

У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
6391

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді