Відмова надати неоплачувану відпустку для ВПО і звільнення працівника: пояснює Верховний суд

Верховний суд надав пояснення щодо того, чи має право роботодавець звільнити за прогул працівника (внутрішньо переміщену особу), якщо той просив про законну відпустку без збереження зарплати, але отримав відмову, і тепер не з'являється на роботі.

У ВС розглядали позов про поновлення на роботі від такого працівника, який вважав звільнення за прогул незаконним. Свою позицію скаржник пояснював тим, що, відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 12 ч. 3), роботодавець у період дії воєнного стану зобов'язаний надати працівнику, який набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати на термін, який не перевищує 90 календарних днів.

Відповідаємо на запитання:

• Чи може ВПО оформити кілька відпусток без збереження зарплати тривалістю по 90 днів

Проте суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили, звернувши увагу на те, що позивач був залучений до виконання мобілізаційного завдання. Відтак, той же закон (ст. 12 ч. 2) дозволяє роботодавцеві відмовити працівнику в наданні такої відпустки, якщо особа залучена до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання.

Оскільки працівник знав про відмову в наданні відпустки, його невихід на роботу правомірно було розцінено як прогул. 

Позицію попередніх судів підтримав і Верховний суд, залишивши їх рішення без змін.

За інформацією Верховного суду України