Через незатверджену форму державної статистичної звітності оборонні підприємства втратили можливість оновити статус критичності та бронювати співробітників

Підприємства оборонно-промислового комплексу наразі не можуть підтвердити статус критично важливих і, відповідно, забронювати працівників через відсутність затвердженої форми державної статистичної звітності.
Про проблему повідомила Національна асоціація оборонної промисловості України (NAUDI). В асоціації зазначають, що підприємства не мають змоги подати річну статистичну звітність за формою № 1П-НПП: форму попереднього зразка вже не приймають, а нову Державна служба статистики України досі не затвердила та не оприлюднила.
Саме ця форма, наголошують у NAUDI, є необхідною для підтвердження того, що обсяг виробництва товарів військового призначення становить не менше 50 % від загального обсягу виробництва. Такий показник є базовою умовою для отримання або продовження статусу критично важливого підприємства.
Фінансова звітність, за даними асоціації, не завжди дозволяє коректно відобразити відповідні показники, зокрема у випадках виконання імпортних контрактів. Через відсутність статистичної форми підприємства не можуть оновити статус критичності, а отже — і здійснити бронювання працівників.
Додатковою проблемою є строки розгляду документів у Міністерстві оборони, які становлять щонайменше 10 робочих днів, тоді як оновлення статусу критично важливого підприємства необхідно здійснити до 1 лютого 2026 року.
За інформацією DOU.ua
Через незатверджену форму державної статистичної звітності оборонні підприємства втратили можливість оновити статус критичності та бронювати співробітників
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті